Віра Роїк — мисткиня, яка зробила надзвичайно великий внесок в розвиток української культури в Криму. За своє життя отримала безліч відзнак — Герой України, заслужена майстриня народної творчості України, заслужена художниця Автономної Республіки Крим, членкиня Національної спілки художників України, кавалерка ордена Княгині Ольги та міжнародного ордена Миколи Чудотворця “За примноження добра на землі”, лауреатка Державної премії АР Крим і премії імені Володимира Короленка, почесна громадянка трьох міст: Лубен, Кобеляк та Сімферополя, де на її честь названа одна з площ міста.

Віра Сергіївна Роїк народилася 25 квітня 1911 року у Лубнах на Полтавщині, походила з інтелігентної родини, де знали про козацьке коріння і зберігали національні традиції. Після закінчення гімназії Віра Роїк працювала в Лубенській артілі вишивальниць, де почала творчо переосмислювати народні візерунки, компонувати з традиційних елементів авторські роботи. 

У 1952 році родина Роїків, за порадою лікарів, перебралися до Криму. За визнанням мистецтвознавців, Віра Роїк започаткувала справжню кримську школу української вишивки. Один із її шанувальників, академік Дмитро Степовик, назвав її “Кримською Полтавкою”.

Великою заслугою Віри Роїк є те, що вона однією з перших в радянський період почала пропагувати українську народну вишивку, національну культуру і мистецтво у Криму. Задля цього жінка втілила в життя майже фантастичний задум — створила пересувний салон живопису, а у 1960-ті створила Музей народної творчості Криму. 

У 1981 році вперше на її батьківщині, в Лубнах, відкрилася персональна виставка під назвою “Український рушничок”. Загалом Віра Роїк організувала 140 авторських виставок, вишиті роботи майстрині експонувалися в усіх обласних центрах України, а також у Німеччині, Болгарії, Польщі, Туреччині, Бельгії, Франції, Угорщині, Італії, Монголії, США, Хорватії тощо.

Однією з найбільш зворушливих хвилин у своїй творчій діяльності Віра Роїк вважала ту, коли почула, що їй надали звання Заслуженого художника Автономної Республіки Крим. Також за свою майстерність вона була ушанована званням заслуженого майстра народної творчості України та Героя України у 2006 році, тоді ж була заснована Міжнародна премія в галузі народного мистецтва імені Віри Роїк. У 2008 році майстриня взяла участь у створенні Рушника Національної Єдності, а  29 квітня 2010 стала почесною громадянкою міста Сімферополь.

Померла Віра Роїк 3 жовтня 2010 року, і була похована у Сімферополі на кладовищі Абдал.

Рішенням 65-ї сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради від 21 жовтня 2010 року одній з площ міста було присвоєно ім’я Віри Роїк, де планувалося спорудити пам’ятник видатній вишивальниці.

У квітні 2011 року за рішенням Верховної Ради України на всеукраїнському рівні розпочалося відзначення 100-річчя від дня народження Віри Роїк. У Сімферополі в Будинку художника було відкрито виставку “Український рушничок”, а в Етнографічному музеї — виставку під назвою “У вишивці народній — мудрість і талант”. У грудні 2012 року у Сімферополі було відкрито музей української вишивки імені Віри Роїк.

В листопаді 2013 року, напередодні Революції Гідності, в Міністерстві культури Автономної Республіки Крим було вирішено вишити великий Рушник Єднання, який вишивали б представники різних національностей і народів, що проживають в Криму на вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Вишивку рушника було започатковано шевченківським мотивом однієї з робіт майстрині, до проєкту долучилися майже 20 вишивальниць з різних національних громад Криму.

Однак, окупація Криму російськими військами у лютому 2014 року завадила реалізації цього мистецького проєкту, а також спорудженню пам’ятника видатній вишивальниці в Сімферополі.