8 лютого 1971 року в селі Серебрянка Перекопського району Автономної Республіки Крим народився Володимир Балух — український громадський активіст, фермер, політв’язень, що зазнав переслідувань з боку окупаційної влади в Криму за свою непохитну проукраїнську позицію.
Володимир закінчив місцеву школу та вступив у агроуніверситет Сімферополя, опісля працював у місцевому колгоспі інженером, вирощував сільськогосподарські культури на власних земельних ділянках. Все своє життя він займався сільським господарством, вів власне господарство та був відданий своїй землі.
Після російської окупації, “референдуму” і початку процесу насильницької паспортизації, демонстративно відмовився від російського громадянства. У період з 2014 по 2016 рік Балух активно займався громадською діяльністю, організовував акції протесту проти окупаційної адміністрації та допомагав переселенцям з Криму. Він також відкрито співпрацював із правозахисними організаціями, інформуючи про порушення прав людини на окупованому півострові.
Через свою активну громадянську позицію Балух став мішенню для російських окупантів. З грудня 2013 року на садибі Балуха висів український прапор. Його окупаційна адміністрація знімала двічі. Вперше 30 квітня 2015 року, після чого Балух відбув 10 діб арешту. У 2016 році його заарештували вдруге після того, як на даху його будинку знову був вивішений український прапор, а також прикріплена табличка “вулиця Героїв Небесної Сотні”.
Формальним приводом для арешту стало нібито зберігання боєприпасів, підкинутих йому під час обшуку. Так, в грудні 2016 року під час обшуку в його будинку окупанти нібито знайшли 69 патронів від автомата Калашникова, 19 гільз і 5 тротилових шашок. Володимира Балуха засудили до позбавлення волі на три роки і сім місяців. В своєму останньому слові під час “суду” активіст заявив: “Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мені у тому, що я десь малодушничав, виявив слабкість”.
Під час перебування в ув’язненні Балух неодноразово зазнавав жорстокого поводження та катувань, а також оголошував голодування на знак протесту проти політичних репресій. Його справа викликала значний міжнародний резонанс, і правозахисники багатьох країн вимагали його звільнення.
22 грудня 2018 року Генеральна асамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію “Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)”.
Серед ключових елементів резолюції були визнання Олега Сенцова, Володимира Балуха та Еміра-Усеїна Куку політичними в’язнями; засудження РФ за примусове переведення мешканців Криму в російське громадянство; засудження політично вмотивованих переслідувань громадян України. Генасамблея ООН закликала РФ звільнити всіх українців, які незаконно утримуються в Криму та РФ.
7 вересня 2019 року Володимир Балух був звільнений у рамках обміну полоненими між Україною та Росією. Після повернення в Україну він продовжив активну громадську діяльність, брав участь у патріотичних заходах та підтримував колишніх політв’язнів. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році вступив до лав Сил Територіальної оборони ЗСУ.
Володимир Балух — це людина, яка не побоялася відстоювати свої переконання навіть перед обличчям репресій. Його історія нагадує нам про важливість боротьби за свободу та справедливість. Сьогодні він залишається одним із найяскравіших прикладів української незламності.