Сьогодні минає 8 років з моменту викрадення члену виконавчої ради Всесвітнього конгресу кримських татар і регіонального Меджлісу Ервіна Ібрагімова. Всі ці роки місцеперебування активіста є невідомим близьким та рідним.

У ніч з 24 на 25 травня 2016 року Ервін був викрадений невідомими особами у формі окупаційної дорожньо-патрульної служби. Епізод був зафіксований камерами спостереження біля одного з магазинів у Бахчисараї, де видно як Ібрагімова силою саджають в іншу автівку, яка згодом їде у невідомому напрямку. Зберігся запис із камер спостереження https://www.youtube.com/watch?v=mwU4–05zyE 

Це відео – остання зафіксована поява Ервіна. З того часу він не виходив на зв’язок, і жодної інформації про його місцеперебування та стан немає. Один з жителів Бахчисараю згодом знайшов документи викраденого:  паспорт, трудову книжку та водійське посвідчення. 

Родичі відразу звернулись до окупаційних “органів” з метою відшукати Ервіна. Попри відкриту кримінальну справу та наявне відео, на якому зафіксовані викрадачі та їхня автівка, жодної фактичної пошукової роботи не було проведено. Згодом справа була загалом призупинена. 

Громадяни України, активісти, проводили системні акції, вимагаючи від рф надати інформацію про Ервіна. Попри це, та попри скаргу до Європейського суду з прав людини, клопотань до ООН – жодної інформації про Ервіна Ібрагімова не було отримано.

Ервін Ібрагімов завжди був принциповою людиною: він мав активну проукраїнську громадянську позицію, виходив на мітинги на підтримку територіальної цілісності України, відмовився співпрацювати з окупаційною адміністрацією, а згодом постійно підтримував кримських політв’язнів під час судових процесів.

Насильницьке зникнення активіста має чітке політичне забарвлення – як і інші викрадення та затримання, його метою є боротьба з демонстрацією підтримки України, пригнічення прав кримськотатарського народу та прав усіх людей на свободу слова.

Насильницьке зникнення активіста через активну громадянську позицію, а також відсутність зв’язку з ним до сьогодні свідчить про одне: дії окупаційної адміністрації мають бути якомога скоріше зупинені, а всі залучені до злочинів – покарані.