8 травня Україна вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні та всіх, чиє життя зламала війна. Це день не святкування, а пам’яті – про мільйони людей, убитих на фронтах, у концтаборах, під час окупації, депортацій і масових репресій.

Для України Друга світова була не лише війною двох армій. Наші землі стали місцем зіткнення двох тоталітарних режимів – нацистського та радянського. Українці воювали у складі різних армій Антигітлерівської коаліції, у підпіллі та русі спротиву, а цивільне населення пережило окупацію, Голокост, масові розстріли та депортації.

Крим теж став місцем великої трагедії. Під час нацистської окупації півострова були майже повністю знищені кримчацька та значна частина єврейської спільноти Криму. А вже 18 травня 1944 року радянський режим здійснив депортацію кримськотатарського народу – один із наймасштабніших злочинів проти корінного народу України. Тисячі людей загинули в дорозі та у місцях заслання лише через своє походження.

Сьогодні, через 81 рік після завершення Другої світової війни, Україна знову протистоїть агресії, окупації та спробам знищення нашої ідентичності. Росія, прикриваючись міфом про «перемогу», перетворила пам’ять про війну на інструмент пропаганди й виправдання нових злочинів – зокрема в окупованому Криму.

Пам’ять про Другу світову війну нагадує: безкарність породжує нове зло, а мир неможливий без свободи та справедливості.

Пам’ятаємо всіх жертв війни.
Вдячні кожному, хто боровся проти нацизму.
І продовжуємо боротьбу за вільну Україну та вільний Крим.