Рівно 9 років тому, 27 березня, Генеральна Асамблея ООН ухвалила першу резолюцію на підтримку територіальної цілісності України. За Резолюцію про територіальну цілісність України проголосували 100 країн, і лише 11 — проти: Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве, ну і росія, звісно ж.
Цим знаковим рішенням Генасамблея ООН підтвердила свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності Української держави в її міжнародно визнаних кордонах. ООН закликала країну-агресорку припинити та більше не допускати жодних дій, які спрямовані на порушення кордонів і національної єдності України.
Попри те, що світ засудив спробу анексувати український півострів із застосуванням зброї, рф продовжила окупацію Криму, знехтувала верховенством права та принесла з собою тотальну мілітаризацію, антиукраїнську пропаганду, насильницькі зникнення, кримінальні переслідування та масові порушення прав громадян, зокрема представників корінного кримськотатарського народу.
У Резолюції Генеральна асамблея також звернулася до всіх держав із закликом не визнавати жодних змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що в підсумку стала відомою як політика невизнання спроби анексії і досі застосовується десятками держав.
Після першої резолюції ООН ухвалила ще далеко не одну: 7 — про порушення росією прав людини в окупованому Криму, 4 — щодо мілітаризації окупованого півострова. Проте країні-окупанту було байдуже на міжнародне право та підписані нею угоди, тому вона знову розпочала збройний напад на територію України — повномасштабне вторгнення.
