26 серпня 1890 року в Сімферополі народився Абдулла Лятіф-заде. Йому судилося прожити лише 47 років, але за цей час він встиг стати поетом, педагогом, літературознавцем і одним із тих, хто працював над розвитком кримськотатарської мови та культури. Лятіф-заде був частиною покоління, яке прагнуло бачити свій народ освіченим, а його мову й культуру — живими та сучасними.
У 1917 році 27-річний Лятіф-заде став делегатом Першого Курултаю кримськотатарського народу. Паралельно він працював у сфері освіти та кримськотатарській пресі, зокрема був редактором газети «Міллет».
Але його життя не обмежувалося журналістикою та громадською діяльністю. Лятіф-заде писав вірші, досліджував історію кримськотатарської літератури, створював літературознавчі праці та театральні рецензії. У 1928 році в Сімферополі вийшла його єдина прижиттєва поетична збірка «Янъы саз» — «Нова музика».
У 1927–1930 роках Лятіф-заде був відповідальним секретарем республіканського комітету Товариства нового тюркського алфавіту. Він долучився до переходу кримськотатарської писемності з арабської графіки на латинську та працював над розвитком літературної мови. Здавалося, що попереду — нові книги, дослідження, учні та культурні проєкти.
Але наприкінці 1930-х років усе змінилося. Радянська влада почала переслідувати кримськотатарських інтелектуалів. Тих, хто ще недавно працював в освіті, науці та культурі, почали звинувачувати в «націоналізмі». Лятіф-заде звільнили з роботи. У 1937 році його заарештували та звинуватили в антирадянській діяльності.
17 квітня 1938 року Абдуллу Лятіф-заде розстріляли в Сімферополі.
Того самого дня радянська влада стратила ще 35 представників кримськотатарської інтелігенції — письменників, науковців, педагогів, митців і громадських діячів. Так за один день було знищено значну частину покоління, яке творило кримськотатарську культуру.
У 1957 році Абдуллу Лятіф-заде посмертно реабілітували.
Його життя вже неможливо було повернути. Проте залишилася його спадщина: поезія, праці, пам’ять про його діяльність і внесок у розвиток кримськотатарської мови та культури. 26 серпня — день народження Абдулли Лятіф-заде. Людини, яка працювала для майбутнього свого народу, але стала жертвою системи, що намагалася це майбутнє знищити.