Рік тому, 16 травня, у Євпаторії, Богдан Зіза вийшов на вулицю з двома банками фарби — синьою та жовтою. Вночі, дорогою до окупаційної адміністрації міста він записав відео, на якому розповів про свою мету — припинити мовчати та виразити протест окупаційному режиму рф і повномасштабній війні. Поклавши телефон навпроти дверей будівлі, він облив окупаційну адміністрацію принесеною фарбою, підпалив пляшку із запалювальною сумішшю та кинув у вікно офісу окупантів.

Його затримали тієї ж ночі, оштрафували за так звану “дискредитацію зс рф” і звинуватили у “тероризмі” — Богдану інкримінують 4 статті кримінального кодексу рф: ст. 205 ч.1 “здійснений терористичний акт”, ст. 205 ч.1 “загроза здійснення теракту”, ст. 205.2 ч.2 “заклик до тероризму” та ст. 214 ч.2 “вандалізм із політичних мотивів”. Зараз він знаходиться у ростові, куди його незаконно етапували окупанти.

“Кожен, хто публічно не висловлюється проти цієї війни, хто не робить нічого, щоб її зупинити, є пасивним співучасником у цьому жахливому злочині, який вчиняє російська влада. Я вирішив зробити хоч щось, щоб висловити свою незгоду. Це дикість, що у наші дні ми спостерігаємо війну таких масштабів. Дикість, що ми ніяк не намагаємось її зупинити. Адже мене судять не за фарбу і запальну суміш. Мене хочуть закрити за слова, за позицію, яка незручна окупаційній владі в Криму. Але ніякі гроші, жодні погрози та тортури не змусять мене змінити свою думку. Я втомився боятися. Я не хочу тікати у пошуках кращого місця для життя. Я хочу, щоб мій рідний дім був таким. Мій дім — Крим. Мій дім — Україна”, — пише у своєму листі політв’язень.

Акція Богдана Зізи стала відродженням масштабного спротиву окупаційному режиму в Криму. Хлопець, чия юність пройшла в окупації, показав, що лише діями та стійкістю можна перемогти агресора — і він продовжує це робити заради звільнення свого дому.

Ви можете підтримати Богдана Зізу та написати листа, який ми йому передамо. Як написати і про що розповісти політв’язню, щоб пройти тюремну цензуру окупантів: https://cutt.ly/n6gTC8q