Громадський активіст Сергій Кемський народився в Керчі 15 листопада 1981 року. Сьогодні йому мало б виповнитися 44 роки, але він загинув від снайперських куль під час Революції Гідності.

Сергій Кемський провів у Керчі дитинство та закінчив там школу, проте вищу освіту вирішив здобувати у Львові — для цього самостійно підтягував українську мову і зрештою вступив у Львівський національний університет імені Івана Франка на спеціальність “Політологія”. Ще студентом Сергій Кемський разом з одногрупниками брав участь у Помаранчевій революції, тоді на Майдані він протестував місяць.

Після закінчення університету він переїхав до Києва, де згодом почав писати для різних незалежних видань, зокрема, для “Української правди”. У 2009 році разом із товаришем заснував власну громадську організацію”Інститут політичних та економічних ризиків і перспектив”, готував аналітичні матеріали. Сергій Кемський також перекладав з англійської, створив портал для англомовних користувачiв про Україну.

У 2011 році він переїхав у Коростень, до батьків, куди його батьки повернулися з Керчі. Із початком масових протестів у 2013 році Сергій допомагав створювати організації взаємодопомоги у Коростені та на Майдані у Києві, а вже 22 листопада того ж року він доєднався до протестів. 

Сергій Кемський брав участь у створенні анархістської Чорної сотні, долучився до роботи Громадського сектору Євромайдану та Польової пошти Майдану. А 18 та 19 лютого він виносив поранених — під час штурму Майдану в ніч проти 19 лютого й отримав поранення, осколок гранати подряпав йому ніс.

У ніч з 19 на 20 лютого, коли небезпека силового розгону Майдану була велика, як ніколи, Сергій усю ніч не спав і чергував на барикадах. На світанку він пішов в намет перепочити, проте вже через дві години йому розповіли, що ситуація на Інститутській загострюється — тоді ж він вирушив на допомогу товаришам.

Того дня він загинув від снайперських куль. Сталося це під час наступу майданівців на Інститутській, коли Сергій разом із побратимами проривався вгору, відтісняючи силовиків у бік урядового кварталу. 

Коли він на пагорбі біля годинника підіймався на алею поблизу Жовтневого палацу о 9:28 пролунали постріли — Сергій отримав два кульових поранення від снайпера у ключицю і одне в легені. Там же його намагалися врятувати, проте не встигли — він помер від великої крововтрати. Згодом його мата розповідала, що весь одяг був просякнутий кров’ю.
Сергієві було 32 роки, він став одним із 48 протестувальників, які загинули того дня. З 2015 року щороку 20 лютого в Україні вшановують Героїв Небесної Сотні. У листопаді 2014 року Сергій Кемський посмертно отримав звання Герой України, його також  відзначили орденом “Золота Зірка”.