У межах Конгресу корінних народів України відбулася четверта панельна дискусія “Голос корінних народів України у світі: від локальної боротьби до глобального визнання”.

До панельної дискусії долучилися: радниця з питань корінних народів Інституту Миру США Біналакшмі Непрам, представник клану Ведмедів племені Мохок на території Канаваке Кеннет Дір, член Постійного форуму ООН з питань корінних народів від України Сулейман Мамутов, координаторка проєктів та зв’язків громадської організації “Спілка караїмів України”, членкиня Консультативної Ради з питань корінних народів України Світлана Саітова (Бараш) та заступник голови Міжнародної громадської організації “Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму” Вячеслав Ломброзо.

Модераторкою розмови виступила юристка Громадської організації “Кримськотатарський Ресурсний Центр” Людмила Коротких.

Біналакшмі Непрам відзначила, що заходи, подібні до Конгресу корінних народів, посилюють видимість корінних народів у світі та сприяють кращому розумінню їхніх потреб. Вона наголосила, що сила українців — у єдності та здатності підтримувати одне одного навіть у найскладніші часи, а також підкреслила колосальні втрати, спричинені війною: від руйнування природи до нищення культури та спадщини цілих народів.

“Представники корінних народів різних країн мають підтримувати постійний зв’язок, адже їхні проблеми часто є спільними, і розв’язувати їх значно ефективніше разом”, — зауважила Біналакшмі Непрам.

Кеннет Дір розповів про боротьбу корінних народів Північної Америки за свої права та відстоювання права голосу, наголосивши, що їхній досвід демонструє: системні утиски можна долати лише через наполегливу адвокацію, згуртованість і послідовну роботу на міжнародному рівні.

Сулейман Мамутов підкреслив, що ООН та іншим світовим організаціям варто пам’ятати, що представники корінних народів — це невіддільна частина всіх народів і вони мають брати участь у політичних та суспільних процесах нарівні з усіма. Він наголосив, що за часів радянського союзу національні меншини були невидимими ні для світу, ні для своєї держави; та ситуація почала покращуватися у 90-х роках.  

“Попри те, що Меджліс кримськотатарського народу вже багато років бере участь у міжнародних процесах, ресурси пропаганди росії залишаються значно більшими, тому нам досі доводиться освічувати закордонних дипломатів у питаннях корінних народів”, —  зазначив Сулейман Мамутов.

Світлана Саітова (Бараш) наголосила, що першочерговим завданням для кримських татар, кримчаків і караїмів у питанні захисту своїх прав є відновлення міжнародних зв’язків, які були втрачені через російську окупацію. Вона акцентувала увагу, що представники корінних народів мають бути частиною міжнародних делегацій та брати участь у формуванні рішень, які визначатимуть їхнє майбутнє та політику щодо Криму.

Вячеслав Ломброзо зазначив, що ще з початку 90-х років представники корінних народів України разом з проактивними правозахисниками системно працювали над захистом прав кримських татар, кримчаків та караїмів. Він підкреслив, що сьогодні надзвичайно важливо говорити про їхні потреби голосно й впевнено, аби ці голоси лунали не лише всередині країни, а й на міжнародному рівні.