За різними оцінками, протягом періоду тимчасової окупації на територію Криму незаконно перемістилося понад 500 тисяч громадян Російської Федерації.
Це стало справжньою демографічною кризою. Адже колонізація українського півострова росіянами відбувалася паралельно з вимушеним переселенням, переслідуванням та ув’язненням нелояльних до Росії та її окупаційних адміністрацій українців і представників кримськотатарського й інших корінних народів.
Згідно із загальними даними, близько 100 тисяч громадян України були вимушені виїхати з півострова.
Після деокупації Криму одним із нагальних викликів для українського уряду стане вирішення долі громадян РФ, які весь цей час незаконно перебували на окупованому Кримському півострові. Власне, це питання вже неодноразово порушувалося та є одним із найбільш гострих.
Пропоную дізнатися більше про процедуру видворення громадян Росії з окупованого Криму та перші кроки України після звільнення.
Наразі на базі Представництва президента України в Криму створено робочу групу з представників держорганів України, а також національних та міжнародних експертів. Вони працюють над механізмами нагальних кроків українського уряду після того, як Крим буде деокуповано.
Серед них: відновлення функціонування публічної влади та залучення кадрів, притягнення до відповідальності, амністія та люстрація, верифікація документів і судових рішень окупаційних інституцій, захист права власності, гуманітарна політика та демілітаризація півострова.
Дуже важливо пропрацювати всі механізми реінтеграції зараз. Адже деокупація Криму невідворотна, й Україна має бути до цього готовою. Це великий обсяг роботи, який має враховувати багато пунктів, тому що 9 років окупації півострова мають свої наслідки.
Зокрема, найактуальнішим питанням, яке турбує багатьох українців, залишається доля російських громадян, які перемістилися на кримську територію незаконно.
Варто зазначити, що йдеться саме про громадян РФ, які набули це громадянство за межами окупованого Криму, не мали жодного відношення до українського громадянства, а також не стали жертвами примусової окупаційної паспортизації на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Україна не визнає окупаційні паспорти, які РФ силоміць роздавала мешканцям Криму – усі вони були та залишаються громадянами України.
Навмисна практика колонізації підтверджується наявністю спеціальних російських програм, які спонукали громадян РФ переселятися в окупований Крим. Наприклад, пільгове кредитування на території окупованого Криму для мешканців різних регіонів РФ.
Крім того, російська влада цілеспрямовано робила кроки, аби забезпечити ключові галузі півострова фахівцями з Росії.
В більшості галузей на окупованих територіях вимагають знання російського законодавства. Найчастіше оголошення про вакансії передбачають обов’язкову наявність громадянства РФ у потенційного кандидата – влада РФ вжила заходів, якими забезпечила постійну трудову міграцію росіян до окупованого Криму. Згідно з міжнародним правом, такі дії РФ варто визнати воєнним злочином.
Очевидно, що влада Росії використовує своїх людей як інструмент у майбутній так званій “боротьбі за право” на Кримський півострів.
Якщо до 2013 року теза про те, що РФ захищає права своїх громадян на територіях чужих, суверенних держав, була лише пропагандою, то, починаючи з періоду окупації Криму, росіяни почали реалізовувати її в життя, незаконно заселяючи український півострів власними громадянами.
Варто визнати, що уряд Росії рідко турбується про права своїх громадян. Тому такий “заклик” був лише приводом для нової агресії.
Тому наразі питання долі громадян Російської Федерації, які опинились на тимчасово окупованих територіях Криму та Севастополя – це передусім безпекове питання. А також це одна з гарантій, аби агресія РФ у майбутньому не повторилася.
Нічого нового. Таку політику російська імперія запроваджувала протягом століть на багатьох територіях, зокрема в Криму. Так кримські татари з більшості представників населення півострову у XVIII столітті (95%) почали ставати меншістю після анексії Криму Російською імперією у 1783 році. Повністю “кримське питання” Росія закрила у 1944-му, коли почала насильницьки депортувати киримли з їхньої Батьківщини.
Колонізація окупованого Криму росіянами – це частина гібридної війни.
Згідно з українським законодавством, усі іноземці, які потрапили на півострів після 2014 року не через українські контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) або через них, але порушили терміни перебування – проживають на території Криму незаконно.
Рішення просте та не суперечить міжнародному праву: населення, яке приїхало незаконно на територію півострова, має залишити Автономну Республіку Крим та Севастополь шляхом добровільного виїзду чи примусового видворення.
Крім того, чинне законодавство України передбачає можливість примусового повернення для іноземців та осіб без громадянства. Наразі застосувати це для тимчасово окупованої території не можна, але на основі цього закону далі розроблятиметься механізм для видворення громадян РФ із Криму.
Зараз ми розглядаємо варіант видворення всіх громадян РФ після деокупації Криму. Після виїзду за межі України їхня подальша доля та можливість повернутися на територію України вирішуватиметься згідно з українським законодавством.
Розгляд кожної справи матиме індивідуальний характер, адже необхідно буде враховувати багато факторів. Наприклад, Офісу Кримської Платформи відомі випадки, коли громадяни Росії, які проживали на тимчасово окупованих територіях, виявляли активну проукраїнську позицію.
Ідеться про близьких родичів політв’язнів у Криму. Зокрема про дружин незаконно ув’язнених кримських активістів. Деякі з них мають громадянство РФ, але виявляють проукраїнську позицію, висвітлюють умови утримання їхніх чоловіків у СІЗО, беруть участь у громадському правозахисному русі або ж надають безкоштовну психологічну допомогу українцям у тимчасово окупованому Криму.
Варто також згадати адвокатів із російським громадянством, які захищають кримськотатарських та українських активістів, коли їм висувають сфальсифіковані та незаконні обвинувачення в окупаційних судах. Деякі з них переїхали до Криму після його окупації, але борються з несправедливими рішеннями, винесеними проти політв’язнів.
До Представництва звертаються й інші громадяни РФ, які перебувають у шлюбі чи стосунках із громадянами України, мають спільних дітей, із питаннями про те, як можна лишитися в Криму після деокупації на законних підставах.
Це лише кілька прикладів із десятків подібних історій. Проукраїнські громадяни Російської Федерації, які нам відомі, хочуть залишатися анонімними, з урахуванням переслідувань та незаконних ув’язнень на тимчасово окупованих територіях.
Тому знову варто наголосити, що кожна історія унікальна та потребує індивідуального розгляду.
Україна гарантує захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території АР Крим та міста Севастополь.
Представництво також вивчає різний міжнародний досвід видворення іноземців. Наприклад, Хорватії, на яку під час розпаду Югославії у 1990-х роках напали Сербія та Чорногорія. У результаті третину країни повністю знищили, тисячі людей вбили. Майже 500 тисяч мешканців Хорватії залишили свої домівки. І все ж хорватам вдалося вибороти свою незалежність, після чого почався процес реінтеграції територій.
Важливо зазначити, що, коли Хорватія звільняла свої території завдяки успішним військовим операціям “Блискавка” та “Буря”, близько 200 тисяч сербів залишили тимчасово окуповані території самостійно.
Так чи інакше Україна напрацьовуватиме свої кроки реінтеграції, які будуть враховувати особливості ситуації на окупованому півострові, інтереси громадян України та сучасні українські реалії.
Представництво президента України в АР Крим продовжує активно працювати над цим. Адже деокупація Криму – це лише питання часу. Тому всі механізми реінтеграції мають бути напоготові.
Закладена в них філософія проста: Крим – це Україна. Тож якщо мешканець півострова приїхав туди з РФ чи іншої країни – він іноземець, а отже, має пройти всі необхідні українські урядові процедури, щоб проживати на території чужої для нього держави законно.
Таміла Ташева