26 червня Еміру-Усеїну Куку виповнюється 50 років — і вже десятий рік поспіль кримськотатарський активіст відзначає свій день народження у в’язниці.

Емір-Усеїн народився у 1976 році в Новоросійську Краснодарського краю в родині ветерана національного руху кримських татар Кемала Куку. Його сім’ю депортували на схід у 1944 році, а повернутися до Криму, в рідне село Кореїз, вона змогла лише у 1993-му, коли Еміру-Усеїну було 17 років. Це стало можливим після скасування у 1989 році заборони на повернення кримських татар на історичну батьківщину.

Після здобуття економічної освіти у 2001 році Куку долучився до активного життя кримськотатарської спільноти. Він був заступником голови мусульманської громади «Ерен Евлія» в Кореїзі, допомагав в організації релігійних свят, а також збирав старовинні фотографії Криму, предмети побуту, монети та інші історично цінні речі. Таким чином він долучався до збереження культурної спадщини та традицій півострова.

Окремо Емір-Усеїн входив до Контактної групи Криму з прав людини та до правозахисного руху Криму, де просував ідеї захисту прав кримських татар і толерантності.

У квітні 2015 року його викрали співробітники російських силових структур: у його будинку провели обшук, після чого його відвели на допит, де, зазнавши жорстокого побиття, згодом відпустили. Менш ніж за рік відбувся повторний обшук, після якого Куку затримали та звинуватили у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір». У листопаді 2019 року в Ростові-на-Дону відбулося фінальне «судове засідання», за результатами якого йому призначили 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

За словами дружини політв’язня, Мерьєм Куку, через ув’язнення його здоров’я значно погіршилося, йому зробили операцію на кишківник, але так і не повідомили на яку частину. Крім того, він не може стояти, тому, коли дзвонить близьким, робить це навприсядки. Політв’язень має новоутворення в колінній западині, проблеми із зором, серцем та нирками. Дружина наголошує, що Еміру-Усеїну роками не надають належної медичної допомоги, через що його стан погіршується. 

Ця справа є ще одним прикладом системних переслідувань кримськотатарських активістів у Криму після окупації та підкреслює важливість захисту прав людини і вимоги звільнення політичних в’язнів.