У кінотеатрі “Жовтень” відбувся захід, присвячений 81-м роковинам депортації кримськотатарського народу, в рамках якого відбудеться показ фільму “1944”, захід ініційований Меджлісом кримськотатарського народу.

На початку заходу із промовами виступили лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко, авторка сценарію фільму і менеджерка Центру “Кримські студії” НаУКМА Мавілє Халіл. Подію відвідали представники дипломатичного корпусу, кримськотатарської спільноти, громадського сектору та військові.

У своїй промові лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, після анексії Кримського ханату 1783 року російська імперія проводила активну політику утисків, витіснення корінного народу з Криму та заселення півострова росіянами. А тотальна депортація 1944 року була націлена на фізичне знищення кримськотатарського народу і призвела до насильницької загибелі 46% народу. Після складного процесу повернення зараз трагедія повторюється: у 2014 році відбулася нова російська окупація Криму і кримськотатарська нація опинилася під владою правонаступника СРСР, що знову чинить утиски на півострові. Мустафа Джемілєв висловив вдячність парламентам держав, які визнали депортацію кримськотатарського народу геноцидом та закликав інших держав-партнерів долучитися до визнання геноциду, щоб протистояти повторенню таких злочинів.

“Останнім часом у суспільному просторі почали лунати ідеї про зупинку війни та “перемир’я”, досягнення якого передбачає спроба задовольнити путіна, “подарувавши” росії Крим. На противагу європейські політики проводять паралель із Мюнхенською угодою 1938 року, у результаті якої почалася Друга світова війна”, — наголосив Мустафа Джемілєв, обстоюючи територіальну цілісність України.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко наголосив на важливості присутності теми геноциду кримськотатарського народу в національному та міжнародному публічному дискурсі. Пам’ять про депортацію 1944 року потребує системної уваги з боку держави, зокрема в комунікаціях на парламентському рівні, у сфері культури та міжнародних зв’язків. Представники кримськотатарського народу, серед яких Посол України в Туреччині Наріман Джелял та народна депутатка України Таміла Ташева, були включені до складу офіційної української делегації під час двох Асамблей Міжпарламентського Союзу, що є важливим кроком у визнанні голосу кримських татар на глобальному рівні.

“Для нас в Україні це має бути великою метою — постійно тримати пам’ять про трагедію депортації кримськотатарського народу в центрі суспільної уваги. Це спільне завдання для політиків, управлінців, громадян — говорити про цю історію, нагадувати про неї й закликати світ до солідарності”, — закликав Олександр Корнієнко.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час виступу з нагоди роковин геноциду 1944 року наголосив, що поки російська держава не буде притягнута до відповідальности за століття злочинів проти поневолених народів, небезпека повторення трагедій залишається реальною. Російська імперія, радянський союз та рф ніколи не були покарані за політику насильства й колонізації, що породила численні злочини проти людяности. Водночас він висловив подяку українським Силам безпеки й оборони за боротьбу заради життів громадян України.

“Будь-яке зло, яке не отримує покарання, повертається. Жорстокість російських варварів на українській землі має своє пояснення — століттями безкарності. Але я вірю: ця війна завершиться не лише відновленням територіальної цілісності України, а й повним і невідворотним покаранням російської держави. Поневолені народи звільняться. Це абсолютне зло має бути зупинене остаточно”, — підкреслив Рефат Чубаров.

Керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко зазначив, що для Представництва як державного органу, який опікується питаннями тимчасово окупованого Криму, важливо плекати культуру пам’яті, бо це те, що дає можливість тримати зв’язок з нашими співгромадянами, які лишились в окупації і потребують зв’язку з підконтрольною частиною України.

Євген Бондаренко акцентував на важливості культури як інструмента спротиву російським наративам і політиці асиміляції, яку росія реалізує на окупованому півострові. Йдеться про системне витіснення корінного народу України з публічного простору, з історії та культури. Саме тому документальні фільми, архіви свідчень, медіапроєкти про депортацію й опір фіксують факти, стерти правду та відібрати ідентичність. У своєму зверненні він також підкреслив значення національної єдності в дні спільної жалоби:

“Для нас, як для Представництва, як для української держави, принципово, щоб 18 травня — і напередодні — українське суспільство не просто згадувало, а розділяло й біль, і розуміння. Щоб ми були разом із кримськими татарами, так само як вони разом з нами в часи найважчих випробувань”, — наголосив Євген Бондаренко.

Мавіле Халіл, авторка сценарію фільму “1944” та менеджерка Центру “Кримські студії” НаУКМА, поділилася особистими рефлексіями, які виникли під час роботи над стрічкою. Вона зазначила, що шість років тому, коли команда лише розпочинала фільмування, вона підходили до теми як дослідники, але згодом усе стало глибоко особистим. Найбільше її вразила стійкість людей, які пройшли крізь біль депортації — і не втратили людяності. Вона також згадала, як, збираючи усні свідчення депортації, запитувала людей, про що вони мріяли, і щоразу чула одну відповідь — повернутися додому.

“Тоді мені здавалося це неймовірним: як можна звузити цілий світ до одного бажання. Але зараз я розумію це дуже просто: я хочу повернутись додому і просто випити каву з батьками. Саме тому ми маємо зробити все можливе, аби наступні покоління дізнавалися про відлучення від Батьківщини тільки з розповідей і ніколи не переживали його особисто”, — поділилася Мавілє Халіл.

У рамках заходу відбувся показ документального фільму”1944″ виробництва “FRESH production”, у якому представлено свідчення тих, хто особисто пережив депортацію кримськотатарського народу. Герої фільму згадують, як їхні родини прокидалися від раптового стуку у двері, як їх вантажили в товарні вагони й вивозили з рідного Криму, як розпочиналися перші роки життя у засланні — роки, позначені голодом, хворобами та масовою смертністю. Саме ці умови стали причиною загибелі майже половини депортованих — 46% кримськотатарського народу.

На події також була експонована інформаційна виставка “QIRIM IÇÜN / Заради Криму”, з роботами українського митця Антона Логова, що присвячена Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і спрямована на осмислення історичного зв’язку Криму з Україною від Кримського ханства, яке заклало політичну тяглість, до трагедій і боротьби XX–XXI століть. Особливу увагу приділено показу тяглості репресивної політики Росії: від першої анексії півострова у 1783 році столітті, через геноцид 1944 року, до окупації 2014 року. 

Організаторами події виступили Меджліс кримськотатарського народу, Представництво, Державне підприємство “Кримський дім”, Центр “Кримські студії” НаУКМА. Партнерами заходу стали ресторан кримськотатарської кухні “Мусафір”, Об’єднана ініціатива “Кримський фронт” та кінотеатр “Жовтень”.