19 листопада у Сенсі на Хрещатику відбулася презентація книжки видавництва Ukraїner “Ukrayinanıñ içinden” та дискусія про загроженість і розвиток кримськотатарської мови.
У події взяли участь журналіст, правозахисник, співзасновник Crimea SOS, заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв; історик, кандидат наук, дослідник історії кримських татар та керівник центру “Кримські студії” в Могилянці Мартін-Олександр Кислий; перекладачка книжки “Країна зсередини”, координаторка та редакторка кримськотатарськомовної версії сайту Ukraïner, викладачка кримськотатарської мови в УКУ Мамурє Чабанова.
Модератором розмови став Керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко. Під час дискусії він наголосив на важливості підтримувати митців, які зберігають культуру кримських татар, адже саме споживачі того чи іншого продукту створюють попит на його існування. Євген Бондаренко окреслив ситуацію з уроками кримськотатарської та української мов у школах в окупованому Криму — учням дозволяють обрати лише один предмет, що свідчить про чергову спробу росіян відділити мешканців Криму від України.
Алім Алієв висловив сподівання, що на просторах українського ринку буде більше книг кримськотатарською мовою, адже зараз теми Криму і кримських татар дуже не вистачає у культурному просторі. Він зазначив, що саме попит аудиторії мотивує видавців продукувати більше матеріалів мовою корінних народів. Журналіст провів аналогію між книжками та кримськотатарським джазом, про який невиправдано мало знають у світі та додав, що на радіо має бути квотування на кримськотатарську музику, адже це дасть суттєвий поштовх до розвитку мови.
Мартін-Олександр Кислий зазначив, що цікавість до кримськотатарської мови серед населення України мови мала сплески у 1991, 2013 та 2022 роках. Історик підкреслив, що навіть до депортації кримських татар у 1944 році ситуація з мовою була досить скрутною. Він зауважив, що допомогти збереженню мови корінного народу ззовні можна шляхом створення сприятливих умов для її існування, а саме заснування інституцій, які займалися б її розвитком.
Мамурє Чабанова розповіла про виклики, з якими вона зіштовхнулася під час перекладу книжки “Ukrayinanıñ içinden”, зокрема про вигадування нових слів та локалізацію термінів, задля передачі тих чи інших явищ, топонімів чи процесів, назв яких не існує у кримськотатарській мові. Вона наголосила на тому, що необхідно оновлювати словники, адже мова кримських татар потребує оновлення та доповнення, як і будь-яка інша. Також Мамурє Чабанова зачитала гостям презентації уривок з книжки кримськотатарською мовою.
Впродовж презентації діяла локація «Листи до вільного Криму», де гості могли написати слова підтримки політвʼязням, яких утримує у полоні росія. Протягом вечора учасники написали 14 листів.
