У день, коли міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища, Україна вкотре змушена говорити про системні екологічні злочини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Результатом російської агресії та нехтування екологічною безпекою стали катастрофічні наслідки для Чорного та Азовського морів, морських екосистем, прибережних територій і заповідних ландшафтів півострова.

Одним із найбільш руйнівних інцидентів став розлив мазуту у південній частині Керченської протоки, який розпочався 15 грудня 2024 року внаслідок аварій двох російських танкерів класу “річка-море” — VOLGONEFT-212 і VOLGONEFT-239. Судна, побудовані відповідно у 1969 і 1973 роках, перебували в експлуатації понад дозволений технічний строк. У штормових умовах (висота хвиль до 3 метрів, вітер до 24 м/с) обидва танкери розкололися на частини, внаслідок чого в море потрапило, за попередніми даними, від 2,4 до 3,7 тисяч тонн мазуту марки М-100 — нафтопродукту, що застигає при температурі +25°C, важчого за воду та такого, що осідає на дні або зависає у воді, що суттєво ускладнює його видалення.

Мазут забруднив близько 500 км берегової лінії Чорного моря, включно з узбережжям тимчасово окупованого Криму — від острова Тамань до Севастополя й села Попівка. Особливо постраждав Керченський півострів: викид мазуту зафіксували біля мису Такиль, фортеці Єні-Кале та берегової зони міста Керч. Забруднені зони включають акваторії природоохоронних територій, зокрема Аюкського природного заповідника на Керченському узбережжі, а також регіони, визначені міжнародними науковими структурами як важливі місця існування морських ссавців. Особливу загрозу інцидент становить для унікальної субпопуляції афаліни, а також для міграційного шляху азовського підвиду морської свині (Phocoena phocoena relicta), який проходить через Керченську протоку — стратегічно важливу екологічну артерію, нині перешкоджену через зведення Керченського мосту та розміщення російських військових кораблів.

У контексті масштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році зафіксовано й інші форми екологічного руйнування: особливу стурбованість викликає незаконна забудова природоохоронних територій, зокрема узбережжя та заповідників. Зведення інфраструктурних об’єктів, зокрема так званого “Кримського мосту” та траси “Таврида”, супроводжувалося руйнуванням природних ландшафтів та втручанням у цілісність заповідних екосистем.

Окрему загрозу становить виснаження водних ресурсів, що супроводжується погіршенням санітарної ситуації в регіоні. Йдеться, зокрема, про знищення інженерних споруд для утилізації стічних вод, розташованих біля узбережжя, що негативно впливає на якість води в прибережній зоні Чорного та Азовського морів. Умови, які сформувалися внаслідок війни та російської окупації, сприяють неконтрольованому скиду відходів, що загрожує не лише природі, а й здоров’ю місцевого населення

З 2022 року російська окупаційна адміністрація масово зводить фортифікаційні споруди, зокрема в прибережних зонах півострова. Окопи, бетонні загородження та інші елементи оборонної інфраструктури споруджуються без урахування впливу на довкілля, що призводить до руйнування природних берегових ландшафтів, ерозії ґрунтів та втрати біорізноманіття.

Кричущим прикладом нехтування принципами охорони природи є перетворення заповідника “Опук” на військовий полігон. Від 1 квітня до 31 грудня 2025 року на його території проводяться щоденні бойові стрільби, тактичні навчання, водіння бойових машин та інші заходи з використанням вибухонебезпечних речовин і авіаційних засобів ураження. Заповідник “Опук”, створений Україною у 1998 році, охоплює унікальні території мису та гори Опук, прилеглі до Кояського озера, а також морську акваторію, яка нині цілковито виведена з природоохоронного режиму.

Особливої шкоди зазнає морська фауна, зокрема китоподібні та інші гідробіонти. Акустичне, хімічне та фізичне забруднення вод призводить до порушення міграційних шляхів морських ссавців, їх дезорієнтації, зменшення популяцій і навіть масової загибелі. В умовах інтенсивної мілітаризації природні механізми регуляції морських біосистем виявляються неспроможними до самовідновлення.Ще однією гострою проблемою є втрата охоронного статусу унікальних видів флори і фауни, зокрема тих, які були захищені законодавством України, але не включені до Червоної книги Російської Федерації. За дослідженням ГО “КримSOS”, охорона можливості збереження існує лише для тих видів, які паралельно внесені до Червоних книг обох держав. 

Серйозним викликом залишається криза управління відходами. Проблеми з переробкою сміття, застарілі полігони та несанкціоновані звалища стали буденністю. Окупаційна адміністрація намагається вирішити ситуацію будівництвом сміттєспалювальних заводів, однак такий підхід створює нові загрози — забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами та ризик виникнення техногенних інцидентів.

Сьогодні, у Всесвітній день охорони довкілля, закликаємо міжнародну спільноту посилити екологічний моніторинг тимчасово окупованих територій України, зокрема Автономної Республіки Крим, та ініціювати незалежне розслідування масштабної екологічної шкоди, завданої внаслідок військових дій рф.