18 жовтня в Представництві / Офісі Кримської платформи традиційно відбувся закритий захід у форматі круглого столу «Глобальні виклики, локальні рішення: що український досвід може запропонувати світу».
До зустрічі долучилися представники українських державних інституцій і гості з країн Азії, Африки та Латинської Америки, які прибули до України в межах четвертої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». Модерувала дискусію керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Неля Гринишин.
Учасники обговорили, як досвід України може допомогти іншим державам відповідати на глобальні виклики, зокрема в умовах війни, послаблення міжнародних інституцій, загроз продовольчій та енергетичній безпеці, вимушеного переміщення людей та інформаційної війни.
Постійна Представниця Ольга Куришко відкрила захід подякою міжнародним гостям за візит до України та сміливість, наголосила на важливості українського досвіду для розуміння того, як держави можуть діяти в умовах глобальних криз і недостатньої ефективності міжнародних механізмів реагування.
Вона окреслила ключові принципи української політики щодо тимчасово окупованих територій, серед яких підтримка громадян, підготовка до деокупації та реінтеграції, захист ідентичності корінних народів України, документування порушень прав людини та розвиток міжнародної співпраці, зокрема в межах Кримської платформи. Окрему увагу приділила використанню росією економічної залежності, освітніх програм і культурних ініціатив як інструментів впливу на інші держави.
«Ми не просто чекаємо, ми готуємося. Україна має конкретний план дій для звільнення та реінтеграції своїх територій. Ми не лише просимо про допомогу, а й пропонуємо змінювати підходи та готові ділитися власним досвідом документування порушень, повернення людей і протидії дезінформації», – підкреслила Ольга Куришко.
Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів про вплив війни, яку розвʼязала росія, та блокування українських портів на світову продовольчу безпеку, зокрема зростання логістичних витрат і цін на аграрну продукцію. Він наголосив на зусиллях України щодо забезпечення безперервного експорту продовольства альтернативними маршрутами та підтримки українських аграріїв в умовах війни. Окремо підкреслив важливість міжнародної співпраці для недопущення використання продовольства як інструменту політичного тиску та збереження стабільності світових продовольчих ринків.
«Для нас важливо залишатися частиною міжнародного продовольчого ринку та гарантувати світову продовольчу безпеку», – наголосив Тарас Висоцький.
Радник Кабінету Президента України Олександр Бевз звернув увагу на послаблення міжнародних інструментів безпеки, зміну позицій глобальних гравців та ризик повернення до політики, за якої одні держави намагаються визначати долю інших суверенних країн. Він підкреслив, що міжнародна спільнота має не лише зосередитися на завершенні війни, а й переосмислити чинні механізми врегулювання конфліктів.
«Те, як завершиться ця війна, визначить майбутнє всього світу. Адже ця війна є найжорстокішим проявом нехтування правилами, встановленими після Другої світової війни. Якщо світ не зможе змінити підходи до врегулювання конфліктів, ми станемо свідками нових воєн і нових актів агресії», – підкреслив Олександр Бевз.
Народна депутатка України Таміла Ташева поділилася досвідом співпраці з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, зокрема в межах Міжпарламентського союзу. Вона наголосила на важливості системного діалогу з парламентарями інших держав, поширення інформації про український досвід та пошуку можливостей для практичної співпраці.
Окрему увагу приділила необхідності посилення міжнародної взаємодії задля повернення українських дітей і звільнення цивільних, яких незаконно утримує росія. Вона закликала міжнародних партнерів розглянути можливості посередництва, зокрема в гуманітарній сфері, та використовувати свій вплив для повернення незаконно утримуваних людей.
«Для мене ключове, щоб Україна вистояла як держава. А для мене як кримської татарки, яка народилася у вигнанні, надзвичайно важливе повернення додому», – наголосила Таміла Ташева.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів про становище кримських татар в умовах тимчасової окупації Криму. Він наголосив, що росія використовує так звані декларації про захист мов, релігій і культур для створення позитивного образу своєї політики, тоді як на практиці витісняє українську та кримськотатарську мови з освіти й суспільного життя, переслідує людей та спотворює історію півострова.
Рефат Чубаров підкреслив, що для кримських татар деокупація Криму є питанням збереження народу, його ідентичності та можливості повернення на історичну батьківщину, а тому півострів не може бути предметом територіальних поступок.
«Той, хто сьогодні каже «віддайте Крим», підписує індульгенцію Путіну на остаточне знищення кримськотатарського народу», – наголосив Рефат Чубаров.
Заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора Віталій Секретар зупинився на досвіді України в розслідуванні воєнних злочинів і систематичних порушень прав людини, які росія вчиняє на тимчасово окупованих територіях, зокрема примусового переміщення населення, паспортизації та інших протиправних дій.
Окремо він акцентував на співпраці українських правоохоронців із міжнародними судами та компетентними інституціями. Віталій Секретар підкреслив, що окупація не означає безкарності за вчинені злочини, а міжнародна взаємодія сприяє притягненню винних до відповідальності.
«Ми робимо все, щоб російська безкарність ставала все меншою, а правосуддя посилювало свої позиції», – наголосив Віталій Секретар.
Директорка Департаменту Африки та регіональних африканських організацій Міністерства закордонних справ України Любов Абравітова наголосила на важливості розбудови партнерства України з країнами Африки. Вона зазначила, що Україна розробляє нову стратегію взаємодії з африканськими державами, яка передбачає співпрацю у галузях продовольчої та енергетичної безпеки, промислового розвитку й цифрових технологій.
«Україна потребуватиме Африки для відновлення, але й африканські країни можуть скористатися досвідом і технологіями України для досягнення власних цілей сталого розвитку», – зазначила Любов Абравітова.
Директорка Департаменту Латинської Америки та Карибського басейну Міністерства закордонних справ України Оксана Драмарецька наголосила, що для налагодження звʼязку з країнами Латинської Америки Україні важливо розповідати про свій досвід крізь призму спільної історії та людських взаємин, протидіючи російським наративам. Вона звернула увагу на численну українську діаспору в Бразилії та Аргентині, яка підтримує українців, вимушених залишити свої домівки через повномасштабну війну. За її словами, досвід України може бути близьким країнам Латинської Америки, які також пережили політичні репресії та боротьбу за право народів визначати власне майбутнє.
«Ми відмовляємося жити у світі, поділеному на імперські сфери впливу, де великі держави визначають долю малих народів», – наголосила Оксана Драмарецька.
Завершальним став виступ дівчини, яка виїхала з тимчасово окупованої території. Вона поділилася спогадами про життя в окупації, залякування та російську політику щодо місцевого населення. Сьогодні українка навчається в університеті та поступово будує нове життя. Вона наголосила, наскільки важливо, щоб молоді люди, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, знали, що в Україні на них чекають і готові допомогти.
«Вони [молодь] мають почути такі історії, як моя. Тоді вони знатимуть: вихід є, і Україна чекає на них», – наголосила дівчина.
Гості міжнародної конференції «Crimea Global» активно долучалися до дискусії, ставили запитання спікерам та ділилися думками та пропозиціями щодо обговорених викликів і можливостей співпраці.
За підсумками зустрічі учасники наголосили на важливості поглиблення взаємодії між Україною та державами Азії, Африки й Латинської Америки, обміну практичним досвідом і розвитку спільних підходів до захисту міжнародного права.
Організатори: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини.
Партнери: Міністерство закордонних справ України, Український інститут, Центр трансатлантичного діалогу.
Захід організовано за підтримки: Міжнародного фонду «Відродження», Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції, Фонду Ганнса Зайделя, фундації Forum 2000, чеської організації People in Need у рамках ініціативи SOS Ukraine.
