У вересні 1917 року в Києві відбувся З’їзд поневолених народів колишньої російської імперії. З ініціативи Української Центральної Ради представники різних народів зібралися, щоб обговорити майбутній державний устрій та право народів самостійно визначати своє політичне майбутнє.
У З’їзді взяли участь 92 делегати — представники українців, кримських татар, грузинів, латишів, литовців, естонців, євреїв, молдован та інших народів.
З’їзд підтримав ідею федеративного устрою та право народів на національно-територіальну автономію. Український і кримськотатарський національні рухи заявили про право самостійно визначати своє політичне майбутнє.
Кримськотатарську делегацію представляли 10 учасників. Серед них був Номан Челебіджіхан — один із лідерів кримськотатарського національного руху.
Кримськотатарська делегація підтримала ідею федеративної росії, у якій народи мали б рівні права, а долю Криму визначали б його мешканці, а не імперський центр чи окрема національна група.
Вже у грудні 1917 року Перший Курултай кримськотатарського народу проголосив Кримську Народну Республіку та ухвалив її конституцію. У ній були закріплені демократичні принципи, зокрема загальне виборче право та рівність чоловіків і жінок.
На З’їзді також створили Раду народів, яка мала координувати національні рухи та працювати над перебудовою держави на федеративних засадах. Українці та кримські татари опинилися за одним столом — із власними політичними вимогами, але зі спільним прагненням до самовизначення та самоврядування.
Після завершення З’їзду Михайло Грушевський, очільник Української Центральної Ради, згадував про атмосферу взаєморозуміння, довіри та братерства, що панувала серед його учасників:
«Так пройшли сі “золоті сни народів”, кажучи словами Славинського, дні радісного піднесення, ентузіазму, високих гуманних настроїв».
Однак цим прагненням не судилося реалізуватися мирним шляхом. Уже в січні 1918 року більшовицькі війська захопили Крим і силою встановили контроль над півостровом.
У 2014 році росія знову окупувала Крим. Змінилися назви й прапори, але не політика придушення та переслідувань. російська окупаційна адміністрація заборонила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та переслідує людей, які чинять спротив окупації.
Сьогодні корінні народи України продовжують боротися за можливість вільно реалізовувати свої права на власній землі.
Україна відновить контроль над Кримом, а корінні народи знову зможуть вільно визначати своє майбутнє та реалізовувати свої права на рідній землі.