17 вересня — день народження Михайла Коцюбинського, одного з найяскравіших представників українського імпресіонізму. Його творчість стала важливою частиною української культури та літератури. Коцюбинський збагатив українську прозу новими художніми засобами, особливою увагою до внутрішнього світу людини та тонким відчуттям природи. Його твори «Тіні забутих предків», «Intermezzo», «Fata morgana» та інші стали класикою української літератури.

Особливе місце в житті та творчості письменника посідав Крим.

Уперше Коцюбинський приїхав на півострів 1895 року у робоче відрядження — обстежувати виноградники у складі філоксерної комісії. Наступного року він знову працював у Криму, багато спілкувався з місцевими жителями, заходив до кримськотатарських кав’ярень, спостерігав за побутом і занотовував свої враження.

Письменник навіть уклав невеликий кримськотатарсько-український словник. Зібрані матеріали згодом стали основою для його кримського циклу — «В путах шайтана» (1899), «На камені» (1902) та «Під мінаретами» (1904).

У творах Коцюбинського Крим постає сонячним, теплим і самобутнім. Водночас письменник порушував складні суспільні питання — свободи людини, становища жінки, усталених суспільних норм та прагнення до змін. Зокрема, в оповіданні «Під мінаретами» він звертається до становища кримськотатарських жінок та дискусій про освіту й оновлення суспільства.

«У нас жінка в неволі, закутана, як маграмою, нашими ж забобонами, темна, безправна… Її треба вивести на шлях культури, зрівняти в правах з мужчиною…»

Після перших поїздок Коцюбинський ще кілька разів повертався до Криму. Востаннє він побував на півострові в червні 1911 року — поїздка була пов’язана з важкою хворобою його молодшого сина.

Крим залишив помітний слід у пам’яті письменника та його творчості.

«Ці краї дали мені дуже багато вражень, і я із задоволенням згадую час своєї служби в філоксерній комісії, хоча довелося пережити і чимало гіркого…»