Кримськотатарського громадянського журналіста Османа Аріфмеметова, незаконно засудженого окупантами до 14 років позбавлення волі, етапували з тюрми в мінусинську (красноярський край) до нового місця ув’язнення. Наразі він перебуває в СІЗО-3 в челябінську. За повідомленням родини, 14 травня 2024 року Османа вивезли з ачинська, а кінцевим пунктом призначення, ймовірно, стане одна з колоній оренбурзької області.

Такі трансфери є незаконним переміщенням громадян України з тимчасово окупованих територій і порушують міжнародне гуманітарне право. Цей процес отримав назву “тиха депортація” — вона перегукується з геноцидом кримськотатарського народу 1944 року, коли радянська влада провела насильницьку депортацію всього кримськотатарського народу.

У листі до родини від 19 травня Осман Аріфмеметов сам проводить паралелі між нинішніми тюремними етапами та історією депортації:

“За два дні в камері [вагона] стіни й підлога стали липкими. Близько 20 пасажирів у камерах їли, пили, дихали, ходили до туалету, потіли. Плюс ще варта, що ходить коридором. 81 рік тому [18 травня 1944 року] чоловіків, жінок, дітей насильно посадили у вагони, де не було туалету, води, їжі. Про що вони думали в душних, брудних, просочених смородом залізних коробках? Тут кожні 4–5 годин ведуть до туалету. Якщо сильно хочеш — терпиш. (…) Особливо задушливо було, коли зачиняли вікна і опускали штори. Звісно, моє становище [в порівнянні з депортованими мусульманами] незрівнянне”.

Цей досвід примусової ізоляції та знецінення людської гідності Осман осмислює у своїй майбутній книзі “Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО”, над якою він працював упродовж кількох років. Тексти, що увійшли до книжки, були надіслані з СІЗО в Сімферополі, ростові-на-дону, новочеркаську та з тюрми в мінусинську.

Книга “Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО” документує злочини проти свободи слова та порушення  IV Женевської конвенції. Це особистий і водночас колективний щоденник доби “тихої депортації”, коли росія продовжує політику переслідувань, насильницького переміщення та каральної ізоляції кримських татар за політичні переконання, віру та активну громадянську позицію.