Мінусинський міський суд красноярського краю звільнив 39-річного кримського політв’язня Олександра Сізікова — мусульманина та інваліда I групи по зору. В ув’язненні він провів понад вісім місяців. Про це повідомила кримськотатарська правозахисниця Муміне Салієва.
Олександр Сізіков повністю втратив зір після ДТП. 7 липня 2020 року його затримали під час масових обшуків у окупованому Криму разом із шістьома кримськими татарами, звинувативши у нібито причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”. Окупанти підкинули йому ісламську літературу як “доказ екстремістської діяльності”. Шістьох затриманих відправили до СІЗО Сімферополя, а Олександра — під домашній арешт.
Попри обмеження, він залишався активним учасником громадського життя — відвідував судові засідання, підтримував сім’ї політв’язнів, виходив на одиночні пікети, протестуючи проти свавілля окупаційної адміністрації.
17 травня 2023 року російський “суд” у ростові-на-дону засудив його до 17 років колонії суворого режиму.
14 вересня 2024 року апеляційний “суд” залишив цей вирок без змін. Наступного дня силовики окупаційної адміністрації забрали Олександра з дому й перевезли у невідомому напрямку. Спершу його помістили до ізолятора тимчасового тримання в Бахчисараї, потім перевели до СІЗО-1 у Сімферополі. Окупанти відмовилися прийняти теплі речі, які мати Олександра, Олена Сізікова, надсилала бандероллю. Лише згодом вона змогла передати одяг особисто.
Через два дні після поміщення в СІЗО його адвокатка Сафіє Шабанова подала клопотання про призупинення етапування до колонії рф, оскільки діагноз Олександра входить до переліку захворювань, які перешкоджають відбуванню покарання. Попри це, суд відмовився звільнити його через стан здоров’я.
Після трьох місяців у камері площею всього вісім квадратних метрів, 9 грудня 2024 року Сізікова незаконно перевезли до красноярського краю рф — за понад 4000 кілометрів від Криму.
Окупаційна адміністрація Криму систематично переслідує активістів, правозахисників та мусульманську спільноту, застосовуючи репресії, незаконні арешти, тортури й залякування. Попри репресії, кримські татари, українці та активісти продовжують боротьбу, фіксуючи злочини та не втрачаючи віри у справедливість. Памʼятаємо про кожен російський злочин.