Життя до затримання

Ерфан Османов народився 3 вересня 1982 року в місті Чартак Наманганської області Узбекистану, у родині кримських татар, депортованих з Криму радянським режимом у 1944 році. Його мати працювала вчителькою хімії та біології, а батько був музикантом. У 1990 році, коли йому було 8 років, родина повернулася до Криму та оселилася в селі Октябрь Джанкойського району. Там Ерфан продовжив навчання у місцевій початковій школі.

З дитинства захоплювався музикою — навчався у музичній школі, опанував гру на трубі. У 1996 році вступив до Азовської музичної школи, яку закінчив за чотири роки, граючи у музичних колективах.

У 2000 році став студентом Кримського інженерно-педагогічного університету за спеціальністю “музичне виховання”, здобув педагогічну освіту. Однак офіційно працевлаштуватися було складно, тож Ерфан почав займатися декоративним оздобленням приміщень. Музика залишалася важливою частиною його життя — він виступав на святах та урочистостях.

У 2008 році одружився. У подружжя народилося четверо дітей: Юнус, Амір, Саїд та Камаль. До арешту чоловік активно долучався до організації дитячих заходів як музикант і громадський активіст.

Переслідування

27 березня 2019 року в Сімферопольському районі Криму відбулися одні з наймасовіших обшуків у домівках кримських татар. Одночасно силовики окупаційної адміністрації проводили арешти у мікрорайонах Камʼянка та Строганівка, де проживали релігійні мусульмани. У той день бууло затримано 23 активісти, серед них — Ерфан Османов.

Незаконний судовий процес розпочався у березні 2021 року в суді російського ростову-на-дону.

12 січня 2023 року суд виніс Ерфану Османову вирок — 13 років позбавлення волі, з яких перші 2 роки він має провести в умовах тюрми, а решту — у колонії суворого режиму. Після звільнення на нього буде накладено ще рік обмежень: заборона залишати межі муніципалітету, комендантська година та обовʼязок регулярно зʼявлятися в наглядових органах.

За ґратами

На час суду Ерфан Османов утримується в СІЗО-5 міста ростов-на-дону. За рік перебування в ізоляторі у нього зʼявилася гіпертонія. Також понад три місяці політв’язень необґрунтовано перебував у штрафному ізоляторі, частину цього періоду — в одиночній камері. У листах він повідомляв про нестерпні умови: холод, наявність комах, брак медичної допомоги. У випадку зубного болю йому просто видаляли зуби замість лікування.

Вже раніше він мав низку хронічних хвороб: проблеми з печінкою внаслідок дитячої жовтяниці, опущення нирок та дерматологічне захворювання шкіри.

11 вересня 2023 року апеляційний суд у місті власиха, московська область, рф, залишив вирок у силі.

Після оголошення вироку Ерфан Османов певний час перебував у СІЗО в ростові-на-дону. Потім його етапували до тюрми у верхньоуральську челябінської області — одну з найсуворіших пенітенціарних установ рф, відому жорсткими умовами утримання. Там він провів кілька місяців в очікуванні подальшого етапування. За свідченнями адвокатів, умови були надзвичайно важкими, ізоляція та обмежений доступ до медичної допомоги ще більше погіршили стан здоровʼя політв’язня.

24 листопада 2024 року Ерфана Османова етапували з верхньоуральська до виправної колонії №1 міста кизил у республіці тива, що знаходиться за понад 4000 км від Крим.