Сьогодні розповідаємо історію кримського активіста Шабана Умерова, незаконно засудженого до 18 років колонії суворого режиму
Життя до затримання
Шабан Іззетович Умеров народився 22 жовтня 1969 року в місті Ангрен, Узбекистан, куди його родина, як і тисячі інших кримських татар, була депортована радянською владою у 1944 році.
У 1990 році, після початку масового повернення кримських татар на батьківщину, Шабан переїхав до Криму. Оселився у Сімферопольському районі. До того здобув фах електрозварювальника в училищі після завершення восьми класів школи. Ще в юності захоплювався спортом — особливо баскетболом, мріяв стати тренером, брав участь у змаганнях.
У Криму працював за фахом, згодом — на будівництві. У 1992 році одружився. Має трьох дітей та п’ятьох онуків.
Переслідування
Шабан Умеров був активним учасником громадського руху “Кримська солідарність” — він регулярно відвідував судові засідання у політично мотивованих справах, підтримував родини ув’язнених, долучався до організації дитячих свят та передач у СІЗО. Через свою активну позицію опинився в полі зору фсб.
Ще у 2015 році під час обшуку в будинку адвоката Ризи Ізетова його затримували, знімали відбитки пальців, тримали на допиті цілий день. Шабан помічав за собою стеження, підозрілі автомобілі біля свого дому.
27 березня 2019 року його затримали в ході масових обшуків у Сімферополі — тоді російські силовики вдерлися до десятків будинків кримських татар у мікрорайонах Кам’янка і Строганівка. Його справа увійшла до так званої “другої сімферопольської групи справи кримських мусульман”. Разом із ним був затриманий і його племінник — Різа Умеров.
За ґратами
У березні 2022 року російський суд у ростові-на-дону визнав Шабана Умерова винним та призначив йому 18 років колонії суворого режиму, з яких 5 років — у тюрмі. 28 березня 2023 року апеляційний військовий суд залишив вирок чинним.
Після етапування його помістили до колонії №17 у місті мурманськ, що у 3700 км від Криму.
Ще до арешту чоловік страждав на серцево-судинні захворювання, болі в спині та гіпертонію. В колонії його стан значно погіршився: з’явилися напади, серцеве жуження, посилилися болі. Він змушений постійно приймати ліки, проте належної медичної допомоги не отримує.
Через стан зубів Шабан Умеров майже не може вживати тверду їжу і харчується рідкою їжею, проте попри численні звернення, у медустанову його так і не перевели. Родина, адвокати та правозахисники неодноразово порушували питання про необхідність переведення Умерова ближче до місця проживання, проте відповіді залишаються формальними або взагалі відсутні.