Життя до затримання
Зекір’я Саїтович Муратов народився 28 червня 1957 року в селищі Південний Аламишик Узбекистану. Родина Муратова, як і тисячі кримських татар, пережила депортацію радянським тоталітарним режимом. Після закінчення восьми класів середньої школи здобув музичну освіту за класом кларнета, а згодом вступив до Андижанського музичного училища.
Після його закінчення був призваний до армії, де служив у Красноярському краї у взводі розшуку. Під час навчань у сильні морози, коли температура сягала –53 °С, отримав тяжке обмороження, що призвело до атрофії м’язів ніг. Після тривалого лікування в госпіталі УВС був демобілізований за станом здоров’я у березні 1978 року.
Повернувшись із армії, вступив до Ташкентської державної консерваторії. У 1982 році одружився, у подружжя народилися двоє дітей — син і донька. Після навчання працював артистом духовного оркестру в Андижанському театрі імені Ахунбаєва.
У 1989 році родина Муратових повернулася до Криму й оселилася в селі Горіхівка Кіровського району. Через бюрократичні перепони з пропискою для кримських татар Зекір’ї довелося влаштуватися трактористом у колгосп, щоб зареєструватися у власному домі. Згодом він здобув фах кіномеханіка 3-ї категорії, а в 1990 році став викладачем по класу кларнета у музичній школі селища Кіровське.
У 2006 році переїхав до Алушти, де одружився вдруге.
Переслідування
Після окупації Криму росією Зекір’я Муратов активно підтримував кримських татар, які зазнавали переслідувань, відвідував судові засідання, допомагав родинам політв’язнів і передавав передачі у СІЗО. Його правозахисна активність зробила його мішенню для окупаційної адміністрації.
7 липня 2020 року під час чергових незаконних масштабних обшуків у Криму силовики окупаційної адміністрації затримали сімох кримських татар. Тоді окупаційний “суд” Сімферополя обрав запобіжний захід для шістьох із них у вигляді тримання під вартою. Серед заарештованих були Ісмет Ібрагімов, Зекір’я Муратов, Вадим Бектеміров, Еміль Зіядінов, Алім Суф’янов і Сейран Хайредінов.
Улітку 2021 року Муратов, перебуваючи у СІЗО, захворів на COVID-19. У тяжкому стані його перевели до тюремної лікарні МОТБ-19 у російському ростові-на-дону з діагнозом двобічна пневмонія, коли легені були уражені на 50%. Згодом, у березні 2022 року, він переніс гіпертонічний криз.
За ґратами
11 лютого 2022 року суд у ростові-на-дону засудив Зекір’ю Муратова до 11 років і 6 місяців позбавлення волі у колонії суворого режиму.
6 вересня 2022 року Апеляційний військовий суд у місті власиха московської області залишив вирок без змін, а 11 липня 2023 року касаційний суд остаточно підтвердив рішення щодо політ’взня, який має інвалідність третьої групи.
Після остаточного рішення суду Муратова етапували з тюрми балашова саратовської області рф до виправної колонії №5 у нижньому Новгороді.
Попри тяжкі хвороби, інвалідність і вік, Зекір’я Муратов залишається символом людиною, яка не зламалася під тиском окупантів та продовжує відстоювати свою гідність навіть у нелюдських умовах.