Життя до затримання
Енвер Мамутов народився 28 серпня 1975 року в Самарканді, куди його родина була депортована радянським режимом. Після восьмого класу він вступив до будівельного училища №43 у Ташкенті та здобув спеціальність муляра-штукатура. У 1994 році сім’я повернулася до Криму й оселилася у селі Вікторівка Бахчисарайського району. Енвер допомагав родичам будувати житло та облаштовувати життя на рідній землі.
Мамутов двічі одружувався. Від першого шлюбу має двох дітей — сина й доньку. У другому шлюбі з Аліє у нього народилося п’ятеро дітей. Енвер ставився до дітей із турботою та трепетом, брав активну участь у їхньому вихованні. Наймолодшій донечці Самірі було лише два місяці, коли батька заарештували.
Переслідування
Після окупації Криму росією Енвер Мамутов став мішенню системних репресій проти кримських татар. 12 травня 2016 року російські силовики увірвалися до його будинку, виламавши замок на дверях. Під час незаконного обшуку вилучили техніку, а самого Мамутова затримали й на кілька днів повністю ізолювали від родини та адвоката.
Енвер став одним із фігурантів так званої Бахчисарайської групи у так званій “справі кримських мусульман”. Йому інкримінували “організацію терористичної діяльності” (ч. 1 ст. 205.5 кк рф) — статтю, яку росія регулярно використовує для фабрикації справ проти кримських татар. Згодом додали обвинувачення у “підготовці до насильницького захоплення влади”. Інших фігурантів тієї ж справи звинувачували в “участі”, що передбачає менші строки, тоді як Мамутова одразу визначили “організатором” — виключно через його активність у громаді.
Тривалий час його утримували в одиночній камері Сімферопольського СІЗО, де умови були настільки нелюдськими, що навіть російська пенітенціарна служба змушена була визнати порушення.
За ґратами
У травні 2018 року Енвера етапували до ростова-на-рону, а в листопаді того ж року помістили у спецблок СІЗО, де зі стелі постійно текла вода й перебувати було неможливо навіть кілька годин. Саме там він перебував до винесення вироку.
24 грудня 2018 року північно-кавказький окружний військовий суд засудив Мамутова до 17 років колонії суворого режиму. Після апеляції термін скоротили лише на три місяці — до 16 років і 9 місяців.
У вересні 2019 року його етапували до колонії №11 ставропольського краю — далеко від дому, родини та можливості отримувати належну медичну допомогу.
У травні 2024 року Мамутов провів п’ять днів у штрафному ізоляторі, а після короткого повернення до загальних умов отримав повідомлення про нове покарання ШІЗО. Адвокату не дозволили негайно його відвідати, і вже того ж дня політв’язня терміново підготували до етапування. Перед перевезенням Енвер Мамутов зміг коротко підтвердити інформацію про свій перевід, проте ні причини, ні кінцевий пункт маршруту йому не повідомили.
Згодом стало відомо, що Енвера Мамутова етапували з вк-11 до виправної колонії №3 у чуваській республіці, що ще більше ускладнює підтримку зв’язку з родиною та адвокатами.
Попри роки ув’язнення, розлуку з сім’єю і тяжкі умови колонії, Енвер Мамутов залишається символом незламності кримськотатарського народу. Його стійкість — нагадування про сотні кримських татар, яких росія переслідує лише за їхню віру, гідність і відданість рідній землі.