Життя до затримання:
Насіба Саїдова народилася 25 жовтня 2006 року закінчувала останній курс педагогічного коледжу та працювала вихователькою у ясельній групі дитячого садка в селі Холмівка Бахчисарайського району. Незадовго до арешту вона вийшла заміж.
Насіба жила звичайним мирним життям: здобувала освіту, працювала з дітьми, вивчала арабську мову та любила малювати. У свої 19 років вона будувала плани на майбутнє, яке окупаційна влада раптово й жорстоко обірвала.
Переслідування:
Російські силовики затримали її 15 жовтня 2025 року під час масових обшуків у будинках кримських татарок.
Після обшуку в будинку Насіби Саїдової її незаконно затримали та звинуватили у нібито причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала «терористичною» та заборонила у 2003 році, а після окупації українських територій незаконно поширила дію свого законодавства на них.
За словами її матері, під час обшуку силовики підкинули заборонену літературу, яка стала підставою для сфабрикованих обвинувачень. Насіба стала однією з перших кримськотатарських жінок, яких росія переслідує у межах так званої «справи Хізб ут-Тахрір».
Їй інкримінують «участь у діяльності терористичної організації», після завершення всіх розглядів їй загрожує жорстокий вирок — до 20 років позбавлення волі.
За ґратами:
Після арешту Насібу Саїдову помістили до СІЗО №1 у Сімферополі, де її й досі утримують у неналежних умовах. Окупаційний «суд» регулярно продовжує їй термін тримання під вартою, позбавляючи можливості повернутися до родини та звичного життя.
Дівчина перебувала в сирій і холодній камері без опалення та гарячої води, через що захворіла. У січні 2026 року Насіба втратила свідомість у слідчому ізоляторі, однак навіть після цього не отримала належної медичної допомоги.
У свої 19 років вона мала завершувати навчання, працювати з дітьми та будувати сімейне життя. Натомість змушена боротися за власне здоров’я і свободу за ґратами. Правозахисники наголошують, що умови її утримання становлять реальну загрозу для життя та здоров’я