12 серпня відбулась конференція “Міжнародне гуманітарне право у вимірі викликів сучасності”, у межах якої було проведено панельну дискусію на тему “Екоцид, культурний геноцид. Стирання культурної ідентичності та міжнародне гуманітарне право, сучасні методи геноциду. Заклики до вчинення воєнних злочинів”

До дискусії долучилися: Ольга Куришко – Постійна Представниця Президента України в АР Крим; Андрій Наджос – заступник міністра культури та стратегічних комунікацій; Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам’яті; Анна Вишнякова – керівниця громадської організації “LingvaLexa”; Річард Роджерс – юрист-міжнародник. Модератором виступив Олександр Карасевич – державний секретар Міністерства закордонних справ України

Обговорення було присвячене екологічним та культурним військовим злочинам рф проти України та механізмам реагування на них.

Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко зосередила увагу на двох аспектах порушень міжнародного гуманітарного права з боку рф у тимчасово окупованому Криму, які системно фіксує Представництво.

Перший – екологічний. Зокрема, вона наголосила на розливі понад 4000 тонн мазуту в Керченській затоці внаслідок затонення російських танкерів. У 2025 році Представництвом була підготовлена інформаційна довідка щодо цього випадку як прикладу воєнного екологічного злочину. Окрему увагу вона звернула на незаконну забудову заповідних територій для будівництва військових баз. 

Ольга Куришко підкреслила, що через відсутність фізичного доступу на окуповану територію та спроби рф приховати свої злочини, вплив міжнародної спільноти є обмеженим. Наразі ключовими інструментами залишаються фіксація порушень, аналітичні звіти та міжнародна адвокація. Це вимагає пошуку нових механізмів дії.

Другий аспект – культурний геноцид. РФ уже 11 років системно знищує українську культурну ідентичність і витісняє культуру корінних народів — кримських татар, караїмів і кримчаків. Заявлені можливості вивчення української та кримськотатарської мов у школах фактично не реалізуються. Також яскравими прикладами знищення культурної спадщини є ситуації з Ханським палацом і Херсонесом Таврійським, де відбувається спотворення, руйнація та привласнення об’єктів спадщини.

“Окупація Криму та дії російської федерації на таких територіях — це приклад порушень міжнародного гуманітарного права”, — наголосила Ольга Куришко.

Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос наголосив на тому, що Україна веде боротьбу з рф не лише за території, а й за збереження культурної ідентичності, адже окупант цілеспрямовано привласнює та переписує українську спадщину, зокрема викрадені музейні цінності. Для протидії цьому створено міжнародну коаліцію, вивчаються практики ЄС та опрацьовується санкційний пакет проти російських музейних інституцій.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров розповів про те, що після окупації Криму РФ вивезла з Херсонесу Таврійського та музеїв Херсона тисячі артефактів, переназиваючи їх російськими та змінюючи історичний контекст, при цьому значна частина цінностей після вивезення опиняються на закордонних ринках. Він також наголосив на необхідності взаємодії з міжнародними інституціями та цифровізації музейних фондів для повернення викрадених пам’яток.

Анна Вишнякова, керівниця ГО “LingvaLexa”, звернула увагу на те, що російська пропаганда діє під прикриттям воєнних злочинів і активно поширюється через культурні канали. Вона наголосила, що санкції є одним із найефективніших інструментів протидії, і у їхній реалізації важливо враховувати культурний сектор та документувати злочини як в Україні, так і за її межами.

Річард Роджерс, юрист-міжнародник, зосередився на темі екологічних воєнних злочинів, вчинених росією в Україні. За його словами, війна рф спричинила безпрецедентні злочини проти довкілля, які вже стали окремим напрямом у міжнародному гуманітарному праві. Такі дії, як навмисні атаки, удари по воєнних та окупованих об’єктах, потребують ретельної фіксації, міжнародного розслідування і покарання.