12 грудня т.в.о. Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко взяла участь у дискусії на тему “Збройний конфлікт як джерело нових викликів і причина загострення традиційних проблем у сфері громадянства”, яке проходило в рамках Форуму “Громадянство та безгромадянство в Україні: воєнні та повоєнні виклики”. Захід був організований Агентством ООН у справах біженців, Благодійним фондом “Право на захист” та Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Участь у дискусії також взяли суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський та старша правова аналітикиня БФ “Право на захист” Анастасія Коваль. Модераторка дискусії — Ольга Поєдинок, доцентка кафедри міжнародного права КНУ.

У своєму виступі пані Куришко окреслила три ключові періоди у впливі збройного конфлікту на ситуацію з документуванням громадян України з Криму: початок тимчасової окупації у 2014 році, повномасштабне вторгнення у 2022 році та виклики після звільнення території. Вона наголосила, що російська федерація поширила окупаційні практики, які були застосовані у Криму на території України, які тимчасово окуповані після 2022 року, зокрема і практику примусової “паспортизації”. 

“Примусова паспортизація стала однією з найбільш кричущих форм порушення міжнародного права. У 2014 році окупаційна влада впровадила практику автоматичного визнання мешканців Криму громадянами росії. Держава-окупант створила умови за яких людина, яка не мала такого “документу” не мала і доступу до медицини, соціальних послуг і навіть права володіння своєю власністю. Це цілеспрямована політика залякування та примусу”, – зазначила вона.

Водночас пані Куришко підкреслила важливість продовження роботи над удосконаленням національного законодавства та механізмів документування громадян, які проживають в умовах триваючої  окупації. 

“Ми повинні працювати на випередження, адже після звільнення тимчасово окупованих територій питання ідентифікації та документування громадян стане одним із найнагальніших. І це питання буде актуальним для всіх нині тимчасово окупованих територій України”, – зазначила вона.

Суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, зі свого боку, розповів про міжнародно-правові аспекти документування та паспортизації та підкреслив іноземні досвіди. Він нагадав, що рішенням ЄСПЛ від 25 червня 2024 року росія була визнана відповідальною за адміністративну практику систематичних порушень прав людини у Криму, зокрема і про існування практики примусової зміни українського громадянства на російське як порушення статі 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Анастасія Коваль, старша правова аналітикиня БФ “Право на захист”, у своєму виступі акцентувала увагу на проблемах, з якими стикаються недокументовані особи та громадяни, які втратили документи через окупацію або інші наслідки війни. Вона наголосила на важливості вдосконалення національних процедур документування, спрощення доступу до них та запровадження механізмів, які дозволять громадянам швидко відновлювати свої права.