У межах Конгресу корінних народів України відбулася п’ята панельна дискусія “Матеріальна та нематеріальна культурна спадщина корінних народів України: виклики збереження в умовах російської агресії”

До панельної дискусії долучилися завідувачка сектору нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України Анастасія Козяр, голова громадської організації “Спілка караїмів України”, членкиня Консультативної ради з питань корінних народів України Олена Арабаджи, перша заступниця керівника громадської організації “Кримський інститут стратегічних досліджень” Ельміра Аблялімова-Чийгоз та представниця ДП “Кримський дім” Гульнара Абдулаєва.

Модераторкою виступила журналістка та телеведуча Ганна Гомонай.

У своєму виступі Анастасія Козяр розповіла про Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини, що існує з 2018 року. Вона зазначила, що сьогодні до списку вже входять кримськотатарський орнамент орьнек, традиція приготування ет аяклак (караїмського пиріжка), практика приготування чіберека та янтика, кавова традиція кримських татар, танець Агир ава ве Кайтарма. Ці елементи не просто відображають багатовікову історію, а й утверджують суб’єктність корінних народів України в сучасному культурному просторі.

Олена Арабаджи зупинилася на тридцятирічній боротьбі караїмської громади за повернення кенаси в Києві та на вже здобутому досвіді з харківською кенасою, підкресливши, що важливо не лише відновити право власності релігійної громади, а й забезпечити належне утримання цих сакральних споруд. Вона також розповіла про цілеспрямоване нищення культурної спадщини на окупованих територіях на прикладі караїмського культурного центру у Мелітополі, перетвореного на кальянну. Під час виступу вона відзначила важливість ініціативи “Дні Криму”, яку реалізує Представництво, для збереження культурної спадщини.

Ельміра Аблялімова-Чийгоз розповіла про діяльність Кримського інституту стратегічних досліджень, який системно фіксує стан об’єктів культурної спадщини на всіх тимчасово окупованих росією територіях, включно з Кримом. Вона підкреслила, що індоктринація освіти та витіснення національних мов із публічного простору є прямим руйнуванням культурної спадщини й засобом нищення ідентичності. Вона застерегла, що якщо окупація триватиме хоча б ще п’ять років, світ зіткнеться з дуже глибокими втратами, які торкнуться культурної пам’яті та ідентичності кримських татар.

“Знищення культури — це не тільки втрата будівель. Це призводить до втрат пам’яті, втрат спадкоємності, втрати тяглості — до стирання сенсів, голосів і досвідів, без яких народ позбавляють опори й майбутнього”, — наголосила Ельміра Чийгоз.

Гульнара Абдулаєва зазначила, що знищення культурної спадщини Криму не почалося ні у 2014 році, ні навіть у 1783-му. Вона підкреслила, що росія цілеспрямовано нищила ідентичність півострова ще від часів першої російсько-турецької війни. Вона нагадала, що російська імперія завжди заміщувала населення Криму, завозила “своїх людей” і робила це свідомо, щоб згодом стверджувати, нібито місцеві народи “просто проходили повз”, а півострів був від початку “російським”.