У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася п’ята панельна дискусія “Російські пропагандистські наративи в різних частинах світу. Як це впливає на сприйняття України й зокрема Криму”.

До панельної дискусії долучилися: Алім Алієв, заступник директора Українського інституту; Уріа Фанчеллі, міжнародний політичний аналітик і письменник, політичний коментатор CNN Portugal з Бразилії; Ханя Новель, мексиканська журналістка з видань El Tepeyac, Claustro de Sor Juana, Del Valle de México та продюсерка документальних фільмів; Брайан Орута, старший цифровий репортер газети “Star” з Кенії, доктор Свасті Рао, наукова співробітниця Центру Європи та Євразії Інституту оборонних досліджень та аналітики ім. Манохара Паррікара з Індії; Тьєрно Амаду Камара з Гвінеї, видавничий директор Guinée114, автор книги про війну росії проти України; Реймонд Аква з Гани, директор з досліджень Multimedia Group Limited. Модераторкою виступила Тетяна Печончик, Голова правління Центру прав людини ZMINA.

Перед початком дискусії виступив Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України: 

“Нам важливо налагоджувати та посилювати звʼязки, зокрема на міжпарламентському рівні, із країнами незахідного світу. Ми розпочали нову стратегію та налаштовані її продовжувати. У нас немає ресурсів, щоб будувати зв’язки з усім світом, але у нас є пропозиції для багатьох частин світу. Я думаю, що в наступні роки ми налагодимо більше зв’язків, працюватимемо на багатьох платформах. Дякую, що увага до нашої держави зберігається і світ налаштований знати правду”, — підкреслив Олександр Корнієнко.

На початку дискусії Алім Алієв зазначив, наскільки важливий контекст конференції на фоні роботи України з країнами Азії, Африки, Латинської Америки. Він наголосив на тезах російської пропаганди, які вона використовує у цих країнах:

“По перше, це ніби антизахідні настрої у Криму. Також Росія подає окупацію Криму як волю так званого “народу Криму”, як “акт самовизначення”, наводячи паралелі з антиколоніалізмом в країнах Африки. Я є також представником корінного народу України, і все, що відбувається зараз в Криму, для нас є реколонізацією Криму, Росія є імперією.Вона намагається спростувати це у своїх наративах, виставляючи себе антиколоніальною державою. Також ця держава у своїй пропаганді намагається виставити окупацію Криму не як міжнародний злочин, а як свою внутрішню справу”, — Алім Алієв.

Також він підкреслив важливість спільних проєктів України та країн Азії, Африки, Північної та Центральної Америки, серед яких проєкти з проблем екології,  мультикультуралізму, про кримських татар як корінного народу України, про викрадених росіянами українських дітей тощо. Окрім цього він зазначив, що важливою є деколонізація знань про Україну, щоб поміняти сприйняття України у світі, щоб її сприймали не через призму Росії.

Представник Гани Реймонд Аква зазначив, що війна в Україні напряму впливає на ситуацію в Гані через здорожчення цін на продукти харчування. 

“Росія розповсюджувала у нас наратив, що ніби люди у Криму воюють за незалежність від України, а Росія їм допомагає, і це знаходило відклик через історію Гани, коли ми боролися проти колоніалізму. Також був наратив, що російсько-українська війна це “приватна справа двох родичі”, а нам не варто у ці стосунки втручатися. І нам доводилося жити з цим наративом, поки наш президент не засвідчив інше. Ще одним наративом була антизахідна російська позиція, яку має підтримати Африка, та “возз’єднання” українського народу з Росією. Тепер ми знаємо правдиву інформацію про Україну, і бачимо, скільки брехні  було у російських наративах, але багато людей в Гані все ще вірять в російську пропаганду”, — зазначив Реймонд Аква.

Представник Гвінеї Тьєрно Амаду Камара розповів про свою книгу про війну Росії проти України:

“Ми побачили, що агресія Росії в Україні стосується й Африки. Це схоже на те, що ми робити в 1960-х, тоді багато з нас брали в руки зброю і боролися за незалежність. В Африці зрозуміла та боротьба за незалежність, яку веде Україна. Ми розуміємо як важливо докласти дипломатичних зусиль і боротися за мир за допомогою міжнародної спільноти”, — Тьєрно Амаду Камара.

Представник Кенії Браян Орута наголосив, що Росія продовжує знаходити нові способи розповсюдження своєї пропаганди, часто впливаючи на психологію:

“В нашій країні нещодавно росіяни запросили чотири тисячі студентів вивчати російську мову, і це робиться, щоб потім розповсюджувати через них свої наративи”, — відмітив Браян Орута.

“Я можу прочитати кілька заголовків: “Росія зробить все, щоб виграти”,  “Україна може програти”, “Росія має право завдавати удари по військових об’єктах” тощо. Це заголовки великого бразильського сайту, і він перепощує новини з російського Спутніку, і ми бачимо, наскільки російська пропаганда проникла  у бразильські медіа”, — Уріа Фанчеллі.

Також він наголосив, що Росія спілкується з обома політичними течіями в Бразилії, і використовує цю поляризацію на свою користь. Він відмітив, що не можна давати однаковий майданчик агресорі та жертві, бо правда на одній стороні, і що Україні треба приділяти більше уваги у цій війні.

“В моєму штаті понад 15 тисяч нащадків українських переселенців, чому би не мобілізувати цих людей для розповсюдження українських наративів, Україна має підтримувати зв’язок з Бразилією, бо Росія вже це робить”, — Уріа Фанчеллі

Представниця Індії Свасті Рао наголосила, що першої жертвою агресії Росії в Україні стала правда, бо російська пропаганда викривлює реальність.

“З російських тез, по перше: ніби Росія жертва, українці двоюрідні брати росіян, Росія хоче об’єднати братів, а захід проти. По друге, ніби у Росії все добре з економікою, хоча особисто я це досліджувала, і російська економіка у великій кризі. Також Росія каже, що Крим завжди був російський, і ця пропаганда успішна в Індії, оскільки Росія використовує аналогію з історією Кашміру. У них зовсім різна історія, але росія їх порівнює і так проштовхує свою пропаганду. Україні треба це зупинити, показати, що Крим — це зовсім не як Кашмір, це дуже різне”, — зауважила Свасті Рао, підкресливши важливість деколонізації знань про Україну.

Наприкінці дискусії, відповідаючи на запитання із залу, спікери зазначили, що треба думати як змінити глобальну ситуацію з російською пропагандою, зокрема те, що їхні країни традиційно знаходяться в російській сфері впливу. Алім Алієв підкреслив, що за 30 років Україна, на жаль, не вибудовувала міцні стосунки з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, але за останні роки це змінюється.

Дякуємо спікерам за участь в дискусії!