У межах Третьої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася перша панельна дискусія “Україна і глобальний світ. Успішні практики та як їх примножувати”.

До панельної дискусії долучилися: перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, заступник директора Українського інституту Алім Алієв, посол України в Демократичній Республіці Конго Василь Гамянін, членкиня правління, директорка з цифрової трансформації Campus Галина Пустова, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький та коментатор CNN Portugal Урія Фанчеллі. 

Модераторкою виступила журналістка та ведуча Суспільного Олена Ремовська.

Олександр Корнієнко у своєму виступі подякував іноземним гостям, які приїхали в Україну попри обстріли та відключення електрики, підкресливши важливість обговорення стратегії звільнення Криму. Він також зауважив на недоречності порівняння війни в Україні з конфліктами в Африці, проте для України важливо акцентувати на антиколоніальній спрямованості війни, що зближує нас з досвідом африканських країн та країн Латинської Америки.

“Війна почалась з Криму і має закінчитись поверненням Криму під контроль української влади. Ми працюємо над тим, щоб в парламентському вимірі Україна не обмежувалася лише країнами ЄС, щоб ми розповсюджували правду ширше. Важлива складова для нас — це робота з країнами мусульманського світу, адже ми розуміємо, що культурні наслідки окупації Криму Російською Федерацією впливають на весь світ”

Мар’яна Беца наголосила, що війна Росії проти України є війною проти всього демократичного світу й принципів Статуту ООН, підкресливши, що міжнародна єдність залишається ключовим інструментом стримування агресора. Вона зазначила, що Україна посилює співпрацю з країнами Азії, Африки та Латинської Америки, які відіграють дедалі важливішу роль у глобальній безпеці та часто мають власний досвід боротьби з колоніалізмом, а також зауважила, що попри війну наша держава відкрила 10 нових посольств в Африці, зокрема, в Мозамбіку, Ботсвані, Гані та Руанді,що посилює міжнародну підтримку України й розширює можливості партнерства.

“Росія може зруйнувати всю систему міжнародного права, всю систему архітектури міжнародної безпеки. І зараз, попри всі зусилля міжнародної спільноти, вона досі ще не покарана. Ми багато для цього робимо, але все ж війна продовжується”

Алім Алієв наголосив, що Інститут працює з трьома тонкими матеріями культурної дипломатії — знаннями, зв’язками і співтворенням. Крім того, Інститут разом із партнерами та аналітичними центрами презентував дослідження про Мексику, Аргентину, Бразилію, Кенію, Нігерію, ПАР, Індію та Індонезію, щоб глибше розуміти контекст ключових держав, з якими співпрацює Україна. Алієв зауважив, що робота в цих країнах покликана вибудувати довготривалі партнерські зв’язки, які з часом сформують довіру та зрештою конвертують її у підтримку України на міжнародній арені.

Василь Гамянін наголосив, що кремлівська пропаганда щороку вдосконалює свої інструменти впливу на суспільство і, зокрема, на молодь, підкресливши, що цього року Росія збільшила видатки на стипендіальні програми для студентів з Африки, використовуючи освітню та нібито гуманітарну співпрацю для просування вигідних Кремлю наративів і розширення політичного впливу на континенті. Він підкреслив необхідність творчого та чутливого підходу до побудови відносин з кожною країною окремо, відзначивши, що партнерство, диверсифікація ресурсів та індивідуальна робота з кожною державою є фундаментом ефективної співпраці України з країнами Африки.

Галина Пустова зазначила, що нині пріоритетом для України є цифровізація, адже щодня змінюються державні процеси та законодавча база, а високотехнологічні розробки активно застосовуються у сфері оборони та безпосередньо в бойових діях. Вона підкреслила, що український досвід у цифровізації важливий для інших країн, адже ми можемо ділитися зі світом своїми навичками та напрацюваннями.

Урія Фанчеллі у своєму виступі акцентував увагу, що підхід до співпраці з Латино-Американськими країнами та африканськими має різнитися. Зокрема, й тому, що тема колоніалізму є важливою й для Росії, яка активно працює в цій сфері, проте колоніалізм не повинен бути основним підходом України до комунікації з цими країнами. 

“Один із ключових аспектів, який я хочу підкреслити, полягає в тому, що колоніалізм може встановлювати контакт, але не створює довгострокових стосунків. Україна має виходити за межі колоніальних наративів і демонструвати світу, що прагматична співпраця у різних формах: у продуктовій сфері, у безпеці тощо є вигіднішою. Потрібно показати світу, що не підтримувати Україну буде їм значно дорожче, ніж підтримувати”.

Тарас Висоцький підкреслив, що Україна є експортоорієнтованою державою, яка традиційно займала значну частку у виробництві гуманітарної продукції у світі, зауваживши, що втрата зернових культур на окупованих територіях нині суттєво впливає на світовий ринок, адже багато країн залишаються імпортозалежними. Він також окреслив ініціативи “Grain from Ukraine” та “Food from Ukraine” — державні програми з постачання українського зерна до країн Африки та Азії, що страждають від голоду, а також діяльність благодійного фонду, який надає продуктову допомогу вразливим верствам населення України.