Неоколонізаторська політика РФ з самого початку передбачала інтеграцію окупованого Кримського півострова до її системи державного управління та місцевого самоврядування. Протягом 9 років окупації ця інтеграція відбувалася насильницьким шляхом, в результаті чого практично всі сфери життя наших громадян пов’язані із законодавством країни-окупанта.
Після звільнення півострова нам необхідно буде миттєво забезпечити функціонування державних та правоохоронних органів задля уникнення хаосу та врегулювання практично всіх безпекових, медичних та гуманітарних питань.
Кадрова політика, над якою ми працюємо з групою експертів за прямим дорученням Президента України Володимира Зеленського, передбачає ті необхідні кроки, які український уряд має робити ще до деокупації. Наприклад, підготовка необхідного кадрового резерву для роботи на звільненій території Криму.
Формування кадрового резерву для деокупованого півострова не лише забезпечить стабільне управління звільненою територією та запобіжить загрозам національній безпеці, а й дасть змогу уникнути гострих конфліктів між громадянами.
Далі розповідаю більше про напрацьовані рішення України щодо кадрової політики в деокупованому Криму.
Загальні засади
Скоріш за все необхідно буде розглянути можливість перехідного періоду – умовно, до 5 років – під час якого публічне управління буде здійснюватися відповідними перехідними адміністраціями: військовими під час воєнного стану та військово-цивільними після його завершення. Це звичайна практика для деокупованих територій, яка діяла ще до 2022 року та діє наразі.
Також варто буде обрати кандидатуру для посади голови кримської військової адміністрації ще до деокупації півострова, а також визначити її штатний розклад.
Враховуючи, що робота відбуватиметься у звільненому Криму, який 9 років був під окупацією, майбутні фахівці повинні мати специфічну підготовку, яка враховуватиме особливості роботи в подібних умовах. Тут важливо згадати про додаткове навчання управлінців.
Для цієї цілі Представництво разом з партнерами уже готує відповідні онлайн-курси та освітні програми з підвищення кваліфікації для державних службовців і працівників органів місцевого самоврядування щодо роботи на деокупованій території Кримського півострова. Окрім цього, Представництво спільно із КНУ ім. Тараса Шевченка напрацювали магістерські програми “Постконфліктне врегулювання” та “Урядування на повоєнних територіях”.
Місія програм – формування потужного кадрового потенціалу для розгортання управлінської діяльності на деокупованих територіях і подолання наслідків тимчасової окупації. Мета – формування у здобувачів освіти системних знань та практичних вмінь, акцентованих на специфічних процесах реінтеграції звільнених територій в єдиний правовий, інформаційний, соціально-економічний, культурний, освітній простір України.
Органи державної влади та їхні територіальні підрозділи
На початок 2014 року в Криму налічувалося понад 16 тисяч державних службовців, понад 12 тисяч працівників міліції, майже 3 тисячі працівників ДСНС, приблизно по півтори тисячі працівників СБУ та органів прокуратури. Зрозуміло, що після окупації півострова певна частина працівників державних служб зрадили присягу та перейшли на бік агресора, інші вимушено покинули свої посади або зайняли аналогічні, але вже на материковій частині України.
Щоб повноцінно відновити цей резерв та навіть збільшити його, Україні необхідно буде підготувати близько 50 тисяч фахівців. Залучати, ймовірно, доведеться переважно громадян України з материкової частини та кримчан, які виїхали після окупації. Це не питання недовіри до тих, хто не мав можливості чи просто не хотів покидати свій дім після 2014 року. Це скоріше про відсутність достатньої інформації та підготовки, адже на підконтрольній території розвивалося законодавство, змінювалися його нормативи, і впроваджуватися у звільненому Криму буде вже сучасна система управління.
Також варто комунікувати те, що управлінці з окупаційних адміністрацій не матимуть права займати управлінські посади після деокупації.
По-перше, якщо вони ухвалювали рішення, що порушували права людини та та могли класифікуватися як воєнні злочини, вони мають нести відповідальність, а не мати можливість далі займати високі посади у державних органах.
По-друге, призначення на відповідні місця людей, причетних до колабораціонізму, може викликати конфліктну ситуацію серед населення, яке стало жертвою окупації.
Натомість завчасна підготовка кадрів для деокупованого Криму гарантуватиме, що держава й мешканці звільненого півострова пройдуть стабілізаційний період. Крім цього, запуск кадрового резерву можна розглядати як мотиваційну програму для вимушено переміщених осіб із Криму, а також для нинішніх його мешканців. Публічне оголошення принципів формування кадрового резерву має мотивувати зацікавлених мешканців Криму претендувати на відповідні посади і для цього уникати колаборації з окупаційним режимом.
Правоохоронні та судові органи
Окрім очевидних усунень наслідків окупації: розмінування території, безпека громадян, відновлення роботи правоохоронних та судових органів вкрай важливе у середньостроковій перспективі.
Варто зважати, що весь цей час на півострові активно діяли окупаційні суди, які виносили незаконні вироки громадянам України за сфальсифікованими справами. Кожне це рішення доведеться переглядати в індивідуальному порядку, щоб досягти справедливості для наших людей. Але попереду процедура, почерговість та пріоритетність перегляду. Передусім йтиметься про ті справи, в яких зафіксовані порушення прав людини, та ті, в яких однією зі сторін були окупаційні адміністрації.
Очевидно, що всі наші політв’язні, які перебувають у місцях несвободи через сфальсифіковані звинувачення від окупантів з вироками окупаційних судів, будуть звільнені навіть без перегляду справ. Однак є вироки, які доведеться переглядати в будь-якому випадку, і саме для цього нам потрібно готувати кадровий резерв для судових органів вже зараз.
Також потрібно буде сформувати новостворені правоохоронні й антикорупційні органи, яких не існувало на момент окупації Криму. Наприклад, за оцінками Державного бюро розслідувань, для належного виконання функцій, покладених на цей орган, доцільно буде створити окреме Територіальне управління ДБР з дислокацією в Сімферополі зі штатною чисельністю щонайменше 300 осіб.
Враховуючи потребу гарантувати національну безпеку та громадський правопорядок в умовах подолання наслідків війни, імовірно, після деокупації слід буде збільшити чисельність правоохоронного апарату.
За оцінкою Національної поліції України, для ефективного відновлення діяльності Національної поліції України на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя після деокупації потрібно буде 7158 поліціянтів, що означає збільшення штатної чисельності Національної поліції України на 7012 одиниць, ніж було до 2014 року.
За даними Прокуратури АР Крим і міста Севастополя, орієнтовна кількість працівників прокуратури, потрібна для виконання завдань під час деокупації та реінтеграції Криму, складатиме 630 осіб, з них у апараті прокуратури автономії — 249, в окружних прокуратурах — 381. Наразі штатна кількість працівників Прокуратури АР Крим і міста Севастополя складає 77 осіб.
Відповідна тенденція кількісного збільшення штату також спостерігатиметься в судовій системі, знову ж враховуючи величезне навантаження на ці органи після деокупації.
Заклади освіти, науки, культури, молоді та спорту
Одна з найчутливіших до пропаганди Росії цільова аудиторія – це діти, які 9 років навчалися за освітніми стандартами РФ. Враховуючи мілітаризацію освіти в окупованому Криму, є вчителі, які займалася саме промиванням мізків нашого молодого покоління. Дехто активно підтримував окупацію та намагався “прославляти” загарбників. Однак варто враховувати, що були й ті вчителі, які просто намагалися не втратити роботу, тому вимушено продовжили працювати в окупаційній повістці.
Попри це, такі викладачі все одно матимуть пройти перепідготовку та перекваліфікацію, щоб мати можливість вчити дітей за освітніми стандартами України, адже за ці 9 років українська система освіти мала змістовні реформи. Йдеться про орієнтацію на Європейські стандарти освіти, інноваційні методи викладання, діджиталізація навчання, створення належного зв’язку між ринком праці та закладами освіти.
Варто враховувати, що можливо доведеться відкривати абсолютно нові заклади освіти. Також будуть ті, що відновлюватимуть свою роботу на території звільненого Криму. Наприклад, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, який наразі працює у Києві. Після окупації заклад “перебрався” до столиці, але планує повернутися на півострів.
Для всіх цих установ буде необхідний кваліфікований персонал: в першому випадку для повного забезпечення кадровиками закладу освіту, в другому випадку – для закриття посад тих викладачів, які залишаться в Києві чи в інших містах.
По суті, кадровики будуть необхідні практично для всіх соціальних сфер, які за 9 років реформувалися в Україні: бібліотеки, соцпрацівники, молодіжні працівники.
Нагадаю, що уряд України ухвалив Закон “Про основні засади молодіжної політики”, метою якого було створення умов для самореалізації та розвитку потенціалу молоді в Україні, підвищення рівня її самостійності та конкурентоспроможності. Задля цього, наприклад, передбачено підтримку діяльності регіональних та місцевих молодіжних центрів, які також відкриються на звільненому півострові, де нам знову необхідні будуть фахівці, як, наприклад, для тих же спортивних інституцій звільненого Криму.
Всі ці кроки доволі вагомі, адже молодь – рушійна сила будь-яких змін, і ми хочемо, щоб молодь Криму також активно до них долучалася і мала можливість брати повноцінну участь у житті своєї держави.
Для всіх цих сфер нам необхідний резерв спеціалістів, і чим краще ми підготуємося до деокупації, тим комфортнішим буде процес реінтеграції наших громадян.
Зазначу, що український уряд продовжить розроблення й удосконалення планів відновлення функціонування на території Криму правоохоронних органів, органів прокуратури, судів, територіальних підрозділів центральних органів влади, а також упроваджуватиме відповідні нормативно-правові акти. Все це необхідно для безпеки та комфорту наших громадян, які пережили 9 років окупації в Криму, а також для їхньої реінтеграції назад до гуманітарного, інформаційного та політичного просторів їхньої Батьківщини.
2023 рік має стати останнім роком окупації Кримського півострова. Зважаючи на це, підготовка майбутніх кадрів має бути змістовною, систематичною та масштабною. Я вірю, що багато наших громадян долучатиметься до освітніх програм, отримуватиме відповідну кваліфікацію та братиме активну участь у відновленні нашого Криму.
Таміла Ташева