2 грудня у Києві відбувся перший Конгрес корінних народів, який об’єднав понад 150 учасників. Серед них були представники корінних народів: кримські татари, караїми і кримчаки, а також журналісти, експерти, активісти, військові. 

Організатором конференції стала Державна служба України з етнополітики та свободи совісті разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Меджлісом кримськотатарського народу, Кримськотатарським Ресурсним Центром, Спілкою караїмів України та представниками кримчаків.

У межах Конгресу відбулося 5 панельних дискусій, під час яких обговорили ключові теми, які стосуються корінних народів України. Зокрема, участь корінних народів у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та на міжнародній арені, загрози їм в умовах російської збройної агресії, збереження культурної спадщини. Окрему увагу приділили обговоренню Закону України “Про корінні народи України”, ухваленого у 2021 році.

Відкрив Конгрес лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він зазначив, що варто вже готуватися до процесу деокупації, формувати механізми перехідного правосуддя, відбудови, повернення депортованих родин. Окремо він наголосив на захисті майнових прав і підтримки корінних народів у перехідний період, оскільки для корінних народів важливо бути повноправними суб’єктами державної політики після її завершення. 

“Повернення півострова під контроль України вимагатиме оперативних і юридично точних рішень, які відновлять українське законодавство на всій території Криму, гарантуватимуть політичні, культурні і релігійні права корінних народів, справедливу оцінку дій окупаційної влади та відновлення комітетів українського народу й інституцій національного самоврядування”, — сказав Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу, народний депутат України.

Також на відкритті виступив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Крістоф Камп, Голова Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України Тігран Хачатрян та голова громадської організації “Рада національних спільнот України” Ашот Аванесян.

Окремо до присутніх у залі звернулася Постійна Представниця Ольга Куришко. Вона наголосила, що захист прав корінних народів України є одним із ключових напрямів роботи Представництва навіть в умовах масштабних викликів для країни та триваючої агресії.

“Всі у світі сьогодні захоплюються стійкістю і хоробрістю України,  а також можливістю розвитку. У таких складних умовах проведення конгресу корінних народів є нашим спільним величезним успіхом”.

Продовжився захід першою панельною дискусією “Загрози корінним народам України у контексті російської збройної агресії”, участь у якій взяли голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, активістка кримчацького народу України Тетяна Косецька, заступник начальника Управління всесвітньої української спільноти і гуманітарних ініціатив Богдан Мовчан, в.о. керівника експертної групи з питань шкільної освіти директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Дмитро Чуприна та членкиня і співзасновниця Міжнародного комітету корінних народів росії Яна Таннагашева.

Рефат Чубаров у своєму виступі наголосив, що корінним народам загрожує знищення, адже після 2014 року їхня рідна земля знаходиться під російською окупацією. Він зазначив, що політика росії спрямована на витіснення усіх, хто не підкоряється окупаційній адміністрації. 

“Зараз росія знищує корінні народи багатьма шляхами — це політичні репресії, мовні утиски, переселення росіян на заміну депортованим жителям Криму, переслідування, ув’язнення та тортури”, — додав Рефат Чубаров.

Окрему увагу на панелі приділили кримчакам, чия чисельність у Криму через окупацію скоротилася до трохи більше ніж 200 осіб, що створює ризик розриву зв’язку між поколіннями. Учасники наголосили на системному порушенні прав корінних народів з боку РФ з 2014 року та зусиллях України у співпраці з ОБСЄ, Радою Європи та ООН для їхнього захисту. 

Після завершення дискусії також відбулося урочисте нагородження військовослужбовців та волонтерів, кримських татар Усеіна Бекірова, Едема Баснаєва, Еміне Емерсалієвої та Снавера Сейтхалілєва відзнакою Президента України “За оборону України”. 

Друга панельна дискусія ознаменувалася темою “Кримські татари, караїми та кримчаки — на захисті України”. До неї долучився керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко, член громадської організації “Спілка караїмів України” і військовослужбовець Андрій Олєйников (Кефелі), начальник штабу-заступник командира 34-ї окремої бригади берегової оборони Алім Керімов та активіст кримчацького народу України, військовослужбовець Петро Кошуков.

Спікери підкреслили, що повернення Криму — це єдиний шанс для корінних народів відновити свої громади, вільно зберігати культуру, мову та традиції, а також притягнути до відповідальності винних у злочинах на окупованій території. Окремо було порушено тему вербування росією громадян України та представників малих народів РФ, що є давньою імперською практикою їхнього знищення. 

“Відсоток жителів Московської і Ленінградської області найнижчий. Цією війною Путін знищує малі народи, які мають потенціал до самовизначення, незалежності, боротьби за свою незалежність — це стандартна російська практика, починаючи з російської імперії, радянського союзу”, — зазначив Богдан Охріменко. 

Третю панель присвятили темі “Закон про корінні народи України: запорука реалізації прав корінних народів України”. До неї долучилася народна депутатка України Таміла Ташева, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг, Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко, голова Циркумполярної ради інуїтів і членкиня Експертного механізму ООН з прав корінних народів Далі Самбо Дороу, голова Правління ГО “Кримськотатарський Ресурсний Центр”, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, Президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич, заступник голови Міжнародної громадської організації “Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму” Вячеслав Ломброзо.

Під час дискусії обговорювали стан реалізації Закону про корінні народи, зокрема потребу в ухваленні додаткових актів та окремого закону про статус кримськотатарського народу. Значну увагу приділили обговоренню розвитку кримськотатарської мови й культури, роботі відповідних державних інституцій та важливості міжнародної експертної підтримки. 

“Питання окупації для мене, як постійної представниці Президента в Автономній Республіці Крим, теж важливе, адже існування закону та державна політика дають Україні додаткові аргументи й можливості для захисту корінних народів. Сьогодні, коли Крим окупований, а більшість політичних в’язнів — корінний кримськотатарський народ, Україна має застосовувати додаткові механізми захисту”, — зазначила Ольга Куришко.

Ольга Буткевич також акцентувала на важливості міжнародного визнання депортації 1944 року як геноциду кримськотатарського народу та на відповідальності України пропонувати нові міжнародно-правові механізми, враховуючи власний досвід війни та зафіксовані порушення міжнародного права. 

Четверта панель стосувалася теми “Голос корінних народів України у світі: від локальної боротьби до глобального визнання”. Спікерами дискусії були: радниця з питань корінних народів Інституту Миру США Біналакшмі Непрам, представник клану Ведмедів племені Мохок на території Канаваке Кеннет Дір, член Постійного форуму ООН з питань корінних народів від України Сулейман Мамутов, координаторка проєктів та зв’язків громадської організації “Спілка караїмів України”, членкиня Консультативної Ради з питань корінних народів України Світлана Саітова (Бараш) та заступник голови Міжнародної громадської організації “Фонд дослідження та підтримки корінних народів Криму” В’ячеслав Ломброзо. 

Спікери наголосили на важливості посилення видимості корінних народів у світі та необхідності постійного міжнародного зв’язку між ними. Також під час дискусії акцентували на необхідності протидіяти російській пропаганді, а також зазначили, що першочерговим завданням залишається відновлення міжнародних зв’язків та безперервне інформування світової спільноти про справжні проблеми корінних народів.

“Попри те, що Меджліс кримськотатарського народу вже багато років бере участь у міжнародних процесах, ресурси пропаганди росії залишаються значно більшими, тому нам досі доводиться освічувати закордонних дипломатів у питаннях корінних народів”, —  зазначив Сулейман Мамутов.

Під час завершальної п’ятої панелі спікери обговорили тему “Матеріальна та нематеріальна культурна спадщина корінних народів України: виклики збереження в умовах російської агресії”. Участь у цій дискусії взяли: завідувачка сектору нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України Анастасія Козяр, голова громадської організації “Спілка караїмів України”, членкиня Консультативної ради з питань корінних народів України Олена Арабаджи, перша заступниця керівника громадської організації “Кримський інститут стратегічних досліджень” Ельміра Аблялімова-Чийгоз та представниця ДП “Кримський дім” Гульнара Абдулаєва.

Спікери нагадали, що росія століттями цілеспрямовано нищила ідентичність Криму через фізичне руйнування культурної спадщини та індоктринацію освіти. Тож системна фіксація цих злочинів та затвердження елементів нематеріальної спадщини є ключем до збереження суб’єктності та тяглості історії.

“Знищення культури — це не тільки втрата будівель. Це призводить до втрат пам’яті, втрат спадкоємності, втрати тяглості — до стирання сенсів, голосів і досвідів, без яких народ позбавляють опори й майбутнього”, — наголосила Ельміра Чийгоз.

Під час урочистого закриття модератори зачитали спільну резолюцію корінних народів України, яка охоплює національний та міжнародний рівні. Зокрема, на національному рівні корінні народи домагаються повноцінного впровадження Закону України “Про корінні народи України”, офіційного визнання статусу їхніх представницьких органів, наприклад, Меджлісу, розробки та впровадження національної стратегії сталого розвитку корінних народів України тощо.

Тоді як на міжнародному рівні корінні народи України прагнуть отримати всебічну підтримку у забезпеченні своїх прав під час російсько-української війни і регулярно перевіряти, як ці права дотримуються. Крім того, у резолюції закликають ООН та ОБСЄ розробити спеціальні плани дій та гуманітарного реагування, а також створити спільні міжнародні програми гуманітарної, культурної та економічної підтримки корінних народів України.

Після оголошення резолюції лідери корінних народів України привітали один одного та обмінялися подарунками, серед яких була тарілка кримськотатарського кераміста Рустема Скибіна, молитовник, а також кришталеві суботні свічки, які традиційно запалюють жінки у пʼятницю перед заходом сонця. 

У завершенні церемонії до учасників зі словами подяки звернувся голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

Ми дякуємо усім учасникам, які долучилися до першого Конгресу корінних народів України. Корінні народи — не просто частина населення, а жива енциклопедія історії та ідентичності півострова, що зберігає спадщину, яку століттями намагається переписати росія.