23 вересня 2026 року в Нью-Йорку відбувся Шостий саміт Міжнародної Кримської платформи. Вже другий рік поспіль Саміт проходить під час сесії Генеральної Асамблеї ООН – цього разу в межах 81-ї сесії. Захід об’єднав представників понад 60 держав, а Панама та Тринідад і Тобаго вперше взяли участь у Саміті Кримської платформи.

Серед учасників Саміту були президенти Австрії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини, Чехії та Чорногорії; прем’єр-міністри Андорри, Мальти, Норвегії, Словенії та Хорватії; перший віцепрем’єр-міністр Північної Македонії; віцепрем’єр-міністри Грузії, Італії та Молдови; Спадкоємний принц Ліхтенштейну; Великий канцлер Суверенного Мальтійського ордену; Президентка Європейського парламенту; Генеральний секретар Ради Європи; урядовці Боснії і Герцеговини, Ісландії, Канади, Коста-Рики, Нідерландів та Швеції, а також представники Польщі та Японії.

Наскрізними темами цьогорічного Саміту стали неприпустимість нормалізації російської окупації, відновлення територіальної цілісності України, захист принципів Статуту ООН та міжнародного права, ситуація з правами людини в тимчасово окупованому Криму, політично мотивовані переслідування, мілітаризація півострова, індоктринація дітей і молоді, звільнення політичних в’язнів, повернення депортованих українських дітей та забезпечення відповідальності росії за міжнародні злочини.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Кримська платформа є не просто щорічною зустріччю, а постійним підтвердженням поваги до основоположних принципів міжнародного права. Президент звернув увагу на те, що саме з окупації Криму у 2014 році розпочалася російська агресія, наслідки якої сьогодні виходять далеко за межі України та впливають на безпеку в Чорному морі, продовольчу й енергетичну безпеку.

«Не може бути повного повернення до нормальності без Криму – без відновлення безпеки, захисту людей і життів, звільнення полонених, яких утримує росія, та повернення до основних принципів міжнародного права. Територіальна цілісність має значення, суверенітет держав має значення, людські життя мають значення», – наголосив Президент України Володимир Зеленський.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своєму виступі зосередив увагу на трьох вимірах роботи Міжнародної Кримської платформи – безпеці, людяності та гідності. Він наголосив, що звільнення Криму є своєрідним «краш-тестом» для Організації Об’єднаних Націй, а відновлення територіальної цілісності України є необхідним для відновлення поваги до Статуту ООН. Окрему увагу Міністр приділив політично мотивованим переслідуванням: станом на 22 вересня в окупованому Криму їх зазнають 316 осіб, серед яких 169 кримських татар та 1 караїм.

««Крим – це Україна» стало чимось більшим, ніж політична заява. «Крим – це Україна» – це універсальне гасло гідності», – наголосив Андрій Сибіга.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв звернув увагу на наслідки недостатньо рішучої міжнародної реакції на окупацію Криму у 2014 році та зростання масштабів російських репресій на півострові. Він наголосив, що особливого тиску окупаційної адміністрації продовжують зазнавати представники корінного кримськотатарського народу.

«Були окуповані нові українські території, пролиті ріки крові, загинуло понад мільйон людей, зруйновано міста й села. Масштаби репресій окупаційної адміністрації в Криму проти всіх інакодумців, і особливо проти представників корінного народу, різко зросли», – заявив Мустафа Джемілєв.

Важливим голосом цьогорічного Саміту стала Дар’я Фурсова, яка народилася в Сімферополі та зростала в умовах російської окупації. У своїй промові вона розповіла про покоління дітей і молоді, на яке росія системно впливає через освіту, пропаганду та нав’язування російської культури й ідентичності, як єдино можливої реальності. Дар’я наголосила, що молоді люди з тимчасово окупованого Криму мають знати, що вони не забуті, а їхнє майбутнє важливе.

«Наша мета – звільнити Крим. Тому що Крим – це не просто територія на карті. Крим – це люди. Крим – це дім», – наголосила Дар’я Фурсова.

У виступах міжнародних партнерів однією з ключових стала теза про те, що плин часу не може легітимізувати окупацію, а захоплення територій силою не може створювати нових правових реалій. Учасники наголошували, що питання Криму виходить далеко за межі України, оскільки йдеться про дієвість міжнародного права, суверенітет держав та принцип непорушності кордонів.

Президент Австрії Александр Ван дер Беллен наголосив на необхідності справедливого і сталого миру, заснованого на Статуті ООН та міжнародному праві, а також звернув увагу на становище цивільних осіб, які незаконно утримуються або були депортовані, зокрема українських дітей. Окремо він відзначив порушення прав кримськотатарського народу в умовах окупації.

Президент Чеської Республіки Петр Павел підкреслив, що Крим є не лише питанням суверенітету України, а й випробуванням здатності міжнародної спільноти захищати принципи, на яких ґрунтуються міжнародний мир і безпека. Він наголосив, що шлях до повномасштабної війни розпочався в Криму у 2014 році, а справедливий і сталий мир не може ґрунтуватися на прийнятті територіальних завоювань силою.

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс звернув увагу на системні репресії, депортації, викрадення людей, переслідування кримських татар та спроби росії знищити українську ідентичність. Він підтвердив позицію Латвії щодо підтримки цілісної, суверенної та вільної України.

Президент Литовської Республіки Ґітанас Наусєда наголосив, що російська війна проти України розпочалася у 2014 році з окупації Криму. Він закликав продовжувати політику невизнання, зберігати питання Криму серед пріоритетів міжнародного порядку денного, посилювати моніторинг порушень прав людини та політичних репресій, міжнародний тиск на росію, а також підтримку людей, які залишаються в окупації.

«Ця війна почалася з Криму та має завершитися поверненням Криму до складу України», — заявив Ґітанас Наусєда.

Президент Чорногорії Яков Мілатович наголосив, що боротьба України виходить далеко за межі Європи, оскільки стосується захисту фундаментальних принципів Статуту ООН. Він також підтвердив підтримку України в боротьбі за суверенітет, свободу, гідність та справедливий і тривалий мир.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні наголосив, що позиція його держави щодо Криму залишається незмінною. Словаччина не визнає російської окупації півострова, а також так званих «виборів», які росія проводить на тимчасово окупованих територіях України, оскільки вони не можуть змінити їхній міжнародно-правовий статус.

«Крим є частиною України. Суверенітет та територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів мають поважатися в повному обсязі. Для Словаччини це питання принципу», — заявив Петер Пеллегріні.

Президент Естонської Республіки Алар Каріс звернувся до історичного досвіду держав Балтії, які десятиліттями перебували під радянською окупацією. Він наголосив, що час не робить агресію законною, а міжнародна спільнота не повинна допустити нормалізації російської окупації Криму. Окремо він висловив підтримку жителям тимчасово окупованого півострова, зокрема кримським татарам.

«Питання для нас є ширшим, ніж Крим чи навіть Україна. Воно полягає в тому, чи може в Європі або будь-де у світі сила визначати кордони і чи може агресор просто чекати, поки світ втомиться. Наша відповідь має бути рішучою – ні», – наголосив Алар Каріс.

Спадкоємний принц Ліхтенштейну Алоїз наголосив, що недостатня реакція міжнародної спільноти на окупацію Криму у 2014 році створила умови для повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Ліхтенштейн підтвердив, що не визнаватиме спроб незаконної анексії та підтримуватиме міжнародні зусилля, спрямовані на припинення російської агресії.

«Відстоюючи Крим, ми також робимо важливу та далекосяжну заяву на підтримку міжнародного права», – наголосив Спадкоємний принц Алоїз.

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович наголосив, що 12 років російської окупації Криму супроводжуються свавільними затриманнями, насильницькими зникненнями, тортурами та систематичним придушенням незгоди. Окрему увагу він приділив принциповому значенню політики невизнання та дотриманню Статуту ООН.

«Окупація ніколи не має ставати звичною справою, а час ніколи не повинен перетворювати силу на законне право. Політика невизнання – це не порожня формальність, а те, що залишає двері відкритими для миру і справедливості», – наголосив Андрей Пленкович.

Прем’єр-міністр Мальти Роберт Абела звернув увагу на репресії проти жителів окупованих територій, депортації, примусове нав’язування російського громадянства, обмеження свободи слова, мілітаризацію молоді та незаконне переміщення українських дітей. Він підтвердив підтримку міжнародних судів, трибуналів та інших механізмів забезпечення відповідальності.

Прем’єр-міністр Словенії Янез Янша наголосив, що принципи суверенітету, територіальної цілісності та заборони захоплення територій силою мають однаково застосовуватися до кожної держави незалежно від її географічного положення, розміру чи могутності. Він також закликав зберігати тиск на росію та відкидати будь-які спроби нормалізувати окупацію чи територіальні завоювання.

Прем’єр-міністр Андорри Шав’є Еспот Самора підтвердив підтримку України та наголосив, що повага до міжнародного права і мультилатералізм залишаються основою для досягнення сталого миру. Він також відзначив підтримку Кримської платформи як механізму захисту міжнародного права, прав людини та міжнародного гуманітарного права.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив на небезпеці поступового звикання міжнародної спільноти до тривалої окупації та підкреслив необхідність незалежного документування порушень прав людини в Криму.

«Ризик сьогодні полягає не в тому, що світ занадто мало засуджує окупацію. Ризик у тому, що світ до неї звикає. Саме проти цього ми маємо боротися. росія повинна припинити свою агресію та вивести війська з усієї території України, включаючи Крим», – заявив Йонас Гар Стере.

Перший віцепрем’єр-міністр – міністр з питань європейських питань Північної Македонії Бекім Салі наголосив, що єдність міжнародної спільноти має проявлятися не лише у словах, а й у послідовних і рішучих діях. Він закликав продовжувати роботу для захисту цивільного населення та культурної спадщини, забезпечення відповідальності, подолання наслідків окупації та повернення українських дітей.

Віцепрем’єр-міністерка, міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочоришвілі наголосила, що питання Криму та України має особливе значення для Грузії з огляду на її власний досвід російської окупації. Вона відзначила роль Міжнародної Кримської платформи у збереженні міжнародної уваги до України та перетворенні спільних політичних зобов’язань на конкретні дії.

«Ми надто добре знаємо, що означає порушення суверенітету та територіальної цілісності держави. Саме тому для нас має особливе значення єдина та рішуча позиція міжнародної спільноти на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – наголосила Мака Бочоришвілі.

Віце-прем’єр-міністр Республіки Молдова Міхай Попшой підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, включно з Кримом, та наголосив, що Молдова не визнає спроб територіальних змін, здійснених силою. Він також підкреслив, що міжнародний мир і безпека залежать від дотримання міжнародного права, суверенітету держав та принципу незастосування сили.

Міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард наголосила на нерозривному зв’язку між справедливістю та відповідальністю. Вона звернула увагу на необхідність повернення незаконно переміщених українських дітей, звільнення свавільно затриманих цивільних та подальшої роботи над створенням Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України і Міжнародної комісії з розгляду претензій для України.

Міністр закордонних справ Коста-Рики Мануель Товар Рівера наголосив на глобальному значенні питання Криму для міжнародного правопорядку. Він підкреслив, що визнання результатів захоплення території силою створило б небезпечний прецедент для всіх держав, особливо для малих країн, безпека яких безпосередньо залежить від дієвості Статуту ООН.

«Захист Криму – це захист Статуту Організації Об’єднаних Націй, а захист Статуту – це захист принципу, що жоден кордон не може бути змінений силою», – наголосив Мануель Товар Рівера.

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі у письмовому зверненні до учасників Саміту підтвердила незмінну підтримку Японією суверенітету та територіальної цілісності України, включно з Кримом. Вона наголосила на неприпустимості односторонньої зміни статус-кво силою, необхідності міжнародної координації для досягнення справедливого і тривалого миру та продовження підтримки України й санкцій проти росії.

Великий канцлер Суверенного Мальтійського ордену Ріккардо Патерно ді Монтекупо підтвердив солідарність із народом України та відданість міжнародному і гуманітарному праву. Він наголосив на важливості збереження дипломатичних і багатосторонніх механізмів та підкреслив, що гуманітарна допомога не може замінити сталого миру.

За підсумками Шостого саміту Міжнародної Кримської платформи його учасники ухвалили Спільну заяву. У документі глави держав і урядів, представники держав та міжнародних організацій підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, політику невизнання спроби незаконної анексії Криму, а також наголосили, що тимчасова окупація українських територій не створює правових підстав для зміни їхнього статусу.

Учасники Саміту висловили переконання, що звільнення Криму є невід’ємною складовою відновлення територіальної цілісності України та необхідною передумовою для відновлення всеосяжного, справедливого і сталого миру та зміцнення міжнародної безпеки.

У Спільній заяві також засуджуються зафіксовані міжнародними моніторинговими механізмами порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини на тимчасово окупованих територіях, зокрема незаконні затримання, тортури, насильницькі зникнення, політично вмотивовані переслідування, дискримінація та обмеження фундаментальних свобод. Окремо учасники засудили депортацію та примусове переміщення, незаконне усиновлення, русифікацію, індоктринацію та мілітаризацію українських дітей і підтвердили необхідність захисту прав українців, кримськотатарського народу та інших корінних народів України.

Документ закликає міжнародну спільноту посилити санкції проти російської федерації та координацію для запобігання їх обходу, забезпечити захист цивільного населення на тимчасово окупованих територіях і доступ міжнародного моніторингу, активізувати зусилля для звільнення всіх незаконно утримуваних цивільних осіб і політичних в’язнів, а також для безпечного та безумовного повернення в Україну незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей.

Учасники закликали посилити протидію примусовій асиміляції, індоктринації та зміні української ідентичності дітей і молоді на тимчасово окупованих територіях, продовжувати документування порушень міжнародного права для формування доказової бази, необхідної для притягнення винних до відповідальності, захищати культурну спадщину України та розвивати міжнародні дослідження України, зокрема Криму і кримськотатарські студії.

Спільна заява також містить вимогу до російської федерації негайно припинити збройну агресію проти України та вивести всі свої війська й окупаційні адміністрації з усіх тимчасово окупованих територій України. Учасники підтвердили готовність і надалі надавати Україні політичну, дипломатичну, економічну, гуманітарну та іншу підтримку, а також діяти спільно для забезпечення відповідальності росії та захисту міжнародного правопорядку.

У заключній частині документа учасники підтвердили переконання, що звільнення всіх тимчасово окупованих територій України, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, і відновлення територіальної цілісності та суверенітету України є вирішальними кроками для відновлення міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного правопорядку та забезпечення поваги до фундаментальних норм міжнародного права.

Ознайомитися зі Спільною заявою учасників Шостого саміту Міжнародної Кримської платформи можна за посиланням –  https://cutt.ly/JyvT6u7q

Шостий саміт Міжнародної Кримської платформи вкотре засвідчив, що попри тривалість російської окупації Крим залишається у фокусі міжнародного порядку денного. У виступах учасників послідовно звучали позиції щодо невизнання окупації, захисту міжнародного права, підтримки територіальної цілісності України, необхідності притягнення росії до відповідальності та звільнення Криму як складової відновлення всеосяжного, справедливого і сталого миру.

Щиро дякуємо всім учасникам Шостого саміту Міжнародної Кримської платформи – главам держав і урядів, міністрам, парламентарям, дипломатам, представникам міжнародних організацій та всім міжнародним партнерам, які продовжують підтримувати Україну та не дозволяють питанню Криму зникнути з міжнародного порядку денного. Ваша солідарність і послідовна позиція є важливими для захисту міжнародного права, прав і свобод людей у тимчасово окупованому Криму та відновлення територіальної цілісності України.

Окремо дякуємо Міжнародному фонду «Відродження» та Програмі «Партнерство за сильну Україну» за підтримку в межах підготовки до Шостого саміту Міжнародної Кримської платформи.

Дякуємо кожній державі та міжнародній організації, які залишаються разом з Україною. Дякуємо всім, хто продовжує говорити про Крим, підтримувати людей в окупації та працювати задля відновлення справедливості. Крим – це Україна.

Мета Кримської платформи – деокупація Криму та внесок у зміцнення європейської і глобальної безпеки.