19 жовтня 2026 року у Києві відбулася Четверта міжнародна конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». Вона об’єднала міжнародних експертів, науковців, журналістів, правозахисників, представників державних інституцій та громадянського суспільства з країн Африки, Азії, Латинської Америки та інших регіонів світу.

Організаторами конференції стали Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи разом із Центром прав людини ZMINA та Медійною ініціативою за права людини.

Партнерами цьогорічної конференції стали Міністерство закордонних справ України, Український інститут, Центр трансатлантичного діалогу.

Захід організовано за підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження», Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції, Фонду Ганнса Зайделя, фундації Forum 2000, чеської організації People in Need у рамках ініціативи SOS Ukraine.

Тема цьогорічної конференції — «Navigating a World of Great Powers» — була присвячена трансформації міжнародного порядку денного та місця України в цьому новому світі, посиленню конкуренції між великими державами, глобальним безпековим викликам і пошуку нових форматів міжнародної співпраці. Учасники обговорили перспективи розвитку партнерства України з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, захист міжнародного права, протидію авторитаризму та використанню росією громадян інших держав як «гарматного мʼяса», забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вплив новітніх технологій на демократію та можливості використання українського досвіду для подолання спільних викликів.

Наскрізною темою конференції залишався тимчасово окупований Крим, з якого у 2014 році розпочалася російська збройна агресія проти України. Учасники наголосили, що відновлення територіальної цілісності України та деокупація півострова мають принципове значення для захисту міжнародного правопорядку, заснованого на повазі до суверенітету, непорушності кордонів і права народів самостійно визначати власне майбутнє.

У межах Четвертої міжнародної конференції Crimea Global відбулися 4 тематичні панельні дискусії та 2 круглі столи, організовано ознайомчі візити до 4 локацій — Львова, Києва, Гатного та Чорнобильської зони відчуження, а також представлено 3 виставкові проєкти. Програма дозволила іноземним гостям ознайомитися з наслідками російської агресії та досвідом українського суспільства в умовах війни. Крім того, учасники долучилися до заходів партнерських організацій, що відбувалися в Києві, та провели низку окремих двосторонніх зустрічей.

15—17 жовтня іноземні учасники конференції відвідали Львів, Київ, Гатне і Чорнобильську зону відчуження. У Львові вони вшанували пам’ять загиблих українських захисників на Полі Почесних Поховань Личаківського цвинтаря, ознайомилися з роботою Національного реабілітаційного центру UNBROKEN, Центру протезування та ортезування і соціального житла для людей, які відновлюються після травм. Під час зустрічі з представниками міської влади обговорили розвиток безбар’єрного середовища, адаптацію міської інфраструктури до потреб маломобільних груп населення та реалізацію інвестиційних проєктів. Окремою частиною програми стало знайомство з історичною та культурною спадщиною міста.

У Києві іноземні учасники конференції відвідали Софійський собор, де докторка Наталія Кривда, голова наглядової ради Українського культурного фонду, розповіла про багатовікову історію України, архітектурну та мистецьку спадщину собору і його значення для української державності. Також делегація оглянула цивільні об’єкти столиці, пошкоджені внаслідок російських атак, зокрема будівлю Національної академії наук України. Представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій розповіли про масштаби руйнувань, особливості проведення аварійно-рятувальних робіт та загрози повторних російських ударів.

Того ж дня міжнародні гості відвідали організацію Save Ukraine, де ознайомилися з практиками порятунку, реабілітації та адаптації дітей і родин, які повернулися з тимчасово окупованих територій. Особливу увагу приділили становищу дітей та молоді з окупованого Криму, які багато років жили під впливом російської пропаганди, навчалися за нав’язаними освітніми програмами та не мали вільного доступу до української мови й культури. Учасники поспілкувалися з молодими людьми, які виїхали з окупації, та почули їхні особисті історії про повернення у вільну Україну, відновлення власної ідентичності та побудову нового життя.

17 жовтня учасники конференції відвідали Чорнобильську зону відчуження. На території Чорнобильської атомної електростанції вони дізналися про наслідки аварії 1986 року, російську окупацію станції на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році та пошкодження конфайнмента внаслідок російської атаки у лютому 2025 року. Окремою частиною візиту стала зустріч із колишнім українським військовополоненим, який перебував на станції під час її захоплення російськими військами. Він розповів про пережите в полоні та закликав міжнародну спільноту сприяти звільненню незаконно утримуваних українських громадян. Учасники також відвідали місто Прип’ять, покинуте після Чорнобильської катастрофи.

18 жовтня у Представництві / Офісі Кримської платформи відбувся традиційний у рамках конференції круглий стіл «Глобальні виклики, локальні рішення: що український досвід може запропонувати світу», який об’єднав іноземців та представників українських державних інституцій. Модерувала зустріч Неля Гринишин, керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи. Учасники обговорили досвід України у протидії російській агресії, забезпеченні продовольчої безпеки, документуванні міжнародних злочинів, захисті прав людини, поверненні незаконно утримуваних громадян та розвитку міжнародного співробітництва.

Відкриваючи захід, Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко наголосила на важливості підтримки громадян, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, підготовки до деокупації та реінтеграції, захисту ідентичності корінних народів України та розвитку міжнародної взаємодії.

«Ми не просто чекаємо, ми готуємося. Україна має конкретний план дій для звільнення та реінтеграції своїх територій. Ми не лише просимо про допомогу, а й пропонуємо змінювати підходи та готові ділитися власним досвідом документування порушень, повернення людей і протидії дезінформації», — підкреслила Ольга Куришко.

До обговорення долучилися міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, радник Кабінету Президента України Олександр Бевз, народна депутатка України Таміла Ташева, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, директорка Департаменту Африки та регіональних африканських організацій Любов Абравітова та директорка Департаменту Латинської Америки та Карибського басейну Оксана Драмарецька, представники Офісу Генерального прокурора та інших державних інституцій. Учасники наголосили на необхідності посилення міжнародної взаємодії задля повернення українських дітей і незаконно утримуваних громадян, притягнення винних у міжнародних злочинах до відповідальності, протидії російському інформаційному впливу та зміцнення партнерства з країнами Африки, Азії та Латинської Америки.

19 жовтня відбулося урочисте відкриття Четвертої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». Модератором церемонії став Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту. Учасники гурту «Шатур-Гудур» — представники Сил оборони України та «Культурних сил» — виконали композицію «NoMan», присвячену загиблим українським воїнам. 

Із вітальними словами до учасників звернулися Постійна Представниця Ольга Куришко, заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та співорганізаторка конференції Марія Томак. Також у режимі відеозв’язку промову проголосила філіппінська журналістка Марітес Вітуг, менторка кримського політв’язня Ернеса Аметова.

У своєму виступі Ольга Куришко підкреслила важливість безпосереднього знайомства міжнародних гостей із українськими реаліями, наслідками російської агресії та історіями людей, які пережили окупацію, депортацію й інші злочини рф. За її словами, такий досвід сприяє формуванню взаєморозуміння та довготривалих партнерств між Україною й державами різних регіонів світу.

«Crimea Global — це про побудову зв’язків, формування довіри та пошук рішень, які допоможуть нам рухатися далі й разом будувати краще майбутнє», — зазначила Постійна Представниця.

Євген Перебийніс зосередив увагу на трансформації міжнародного порядку, посиленні конкуренції між великими державами та необхідності захищати фундаментальні принципи міжнародного права. Він наголосив, що російська окупація Криму та повномасштабне вторгнення в Україну продемонстрували глобальні наслідки нехтування суверенітетом і територіальною цілісністю держав.

«Відновлення суверенітету України над Кримом має значення не лише для нашої держави. Це питання є принциповим з точки зору подальшого утвердження справедливого міжнародного порядку», — підкреслив заступник Міністра.

Рефат Чубаров зазначив, що боротьба України проти російської агресії виходить далеко за межі європейського континенту, адже йдеться про захист універсальних принципів міжнародного права. Він також звернув увагу на необхідність реформування міжнародних інституцій та захисту прав корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків, для яких Крим є історичною батьківщиною.

«Питання окупації Криму має розглядатися не лише в контексті відновлення територіальної цілісності України. Воно нерозривно пов’язане із захистом прав корінних народів України», — наголосив Рефат Чубаров.

Співорганізаторка конференції Марія Томак підкреслила важливість розвитку діалогу з країнами Африки, Азії та Латинської Америки, який передбачає не лише ознайомлення іноземних учасників із українським досвідом, а й вивчення поглядів, викликів та практик інших держав. Вона наголосила, що Crimea Global вже четвертий рік поспіль створює простір для змістовного міжнародного діалогу та збереження питання Криму в центрі міжнародної дискусії.

У межах основної програми конференції відбулися панельні дискусії, присвячені міжнародній безпеці, практичному використанню української експертизи, протидії російському вербуванню іноземців, перехідному правосуддю, розвитку штучного інтелекту та захисту демократії.

Під час панельної дискусії «Ноу-хау по-київськи: Україна як джерело експертизи у сфері безпеки та стійкості», яку модерувала директорка програми безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест, учасники з Мексики, Чилі, Індонезії, М’янми, Йорданії, Оману та України обговорили перспективи співпраці у галузях оборонних технологій, морської безпеки, захисту критичної інфраструктури, цифрових рішень і відновлення після криз.

Доктор Анхель Харамільйо Торрес із Мексики наголосив на важливості міжнародного права та необхідності переосмислення ролі міжнародних інституцій. Представник чилійського аналітичного центру AthenaLab Хуан Пабло Торо звернув увагу на потенціал українських технологічних розробок і практичного досвіду для країн Латинської Америки. Со М’їнт, керівний директор і головний редактор медіа Mizzima (М’янма), згадав про інформаційні та політичні чинники, які впливають на сприйняття Росії в М’янмі. Індонезійський дослідник Радітіо Дармапутра відзначив українську стійкість та швидкість розвитку оборонних інновацій, а представник Оману Юсуф Аль Булуші наголосив на спільних безпекових викликах України та країн Близького Сходу, зокрема загрозах від ударних безпілотників і ракетних атак на критичну інфраструктуру.

Учасники дискусії підкреслили, що Україна може бути не лише отримувачем міжнародної допомоги, а й партнером, здатним пропонувати практичні рішення, технології та експертизу, сформовані в умовах протидії російській агресії. Окремо наголосили на необхідності переходу від політичних декларацій до конкретних спільних ініціатив та розвитку культурної дипломатії як інструменту довгострокового міжнародного партнерства.

Під час панельної дискусії «Протидія хижаку: як зупинити вербування іноземців Росією» представники українських державних інституцій, журналісти та дослідники з різних країн проаналізували масштаби залучення іноземних громадян до російської армії, методи вербування та можливості міжнародної протидії таким практикам. Модерувала обговорення дослідниця Truth Hounds і співорганізаторка конференції Марія Томак.

Секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов повідомив, що станом на жовтень 2026 року росія залучила до своїх збройних сил 45 959 іноземців зі 151 країни світу. За його словами, російські рекрутингові мережі продовжують розширювати географію діяльності, зокрема в країнах Африки, Азії та Латинської Америки. Він також зазначив, що завдяки міжнародній співпраці в окремих державах вдалося скоротити або зупинити залучення громадян до російської армії.

Журналіст із Кенії Кінґ’орі Ванґечі розповів про використання російськими вербувальниками неправдивих обіцянок працевлаштування та високих заробітків. Директорка Департаменту Африки та регіональних африканських організацій МЗС України Любов Абравітова звернула увагу на системний характер російських рекрутингових кампаній та використання інформаційних маніпуляцій для залучення іноземців до війни. Учасники наголосили на необхідності посилення інформаційних кампаній, взаємодії з урядами держав походження завербованих громадян та залучення незалежних медіа до протидії російській пропаганді.

Питання відповідальності за міжнародні злочини та відновлення справедливості стали основою дискусії «Перехідне правосуддя: чого нас може навчити нещодавній досвід інших країн», яку модерувала голова Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко. Учасники зі Шрі-Ланки, Колумбії, Сирії та України обговорили досвід держав, які пережили збройні конфлікти, масові порушення прав людини та авторитарне правління.

Журналіст-розслідувач Сародж Патхірана зі Шрі-Ланки розповів про труднощі встановлення долі зниклих безвісти та неефективність окремих механізмів відновлення справедливості після завершення громадянської війни. Дослідниця Вероніка Гелькер із Колумбії поділилася досвідом створення комплексної системи перехідного правосуддя, що поєднує судові механізми, встановлення правди, пошук зниклих безвісти та відшкодування шкоди постраждалим.

Учасники наголосили, що завершення війни не гарантує автоматичного відновлення справедливості, а ефективні механізми перехідного правосуддя мають передбачати документування злочинів, притягнення винних до відповідальності, відновлення прав постраждалих та недопущення повторення порушень. Для України ці питання мають особливе значення в контексті подолання наслідків російської агресії та підготовки до деокупації й реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Окрему панельну дискусію «Великий Брат повертається? Як демократії вижити в епоху штучного інтелекту та Great Powers» присвятили впливу новітніх технологій на демократичні процеси, свободу слова, права людини та діяльність громадянського суспільства. Модерувала захід голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Учасники з України, Єгипту, М’янми, Кенії та Бразилії обговорили можливості використання штучного інтелекту в журналістиці, правозахисній діяльності та громадській мобілізації, а також ризики застосування цих технологій авторитарними режимами для стеження, поширення дезінформації та придушення інакодумства.

Виконавчий директор Єгипетської комісії з прав і свобод Мохамед Лотфі звернув увагу на загрози посилення авторитаризму та необхідність постійного захисту демократичних цінностей. Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань наголосив на відмінностях між українською та російською політичними культурами. Керівний директор і головний редактор медіа Mizzima з М’янми Со М’їнт розповів про можливості використання штучного інтелекту в медіа та ризики створення переконливих дезінформаційних матеріалів. Молодіжна активістка з Кенії Софі Мугуре Нджехія поділилася досвідом використання цифрових платформ для громадської самоорганізації та протидії корупції.

Учасники підкреслили, що штучний інтелект може стати як інструментом захисту демократії, так і засобом посилення авторитарного контролю, а тому його розвиток потребує належного захисту прав людини, інформаційної безпеки та міжнародної співпраці.

У межах конференції також відбувся круглий стіл «Світ покоління Z: що сьогодні об’єднує молодь на різних континентах?», організований Медійною ініціативою за права людини. Молоді активісти, журналісти та дослідники з Кенії, Бразилії, України, Австралії, Індії та Шрі-Ланки говорили про роль молодого покоління у суспільних змінах, боротьбі за демократичні права, протидії корупції та розвитку громадянської солідарності.

Особливу увагу під час дискусії приділили досвіду молоді з тимчасово окупованого Криму. Дар’я Фурсова, яка виїхала з півострова у 2021 році, розповіла про роль соціальних мереж у збереженні зв’язку з Україною в умовах російської інформаційної ізоляції. Микита Дербас, 18-річний студент із Севастополя, поділився власним досвідом життя в окупації та прагненням долучитися до майбутнього відновлення українського Криму. Вікторія Полфунтікова, яка виїхала з окупації близько року тому, наголосила на значенні соціальних мереж для формування відчуття єдності з молоддю інших країн та залучення до громадського життя після виїзду на підконтрольну Україні територію.

Особисті історії молодих кримчан продемонстрували наслідки російської інформаційної політики на тимчасово окупованих територіях та важливість підтримки молодого покоління, яке прагне зберегти українську ідентичність і брати участь у суспільному житті України.

Окрім дискусій, у межах конференції 19 жовтня представили три виставкові проєкти, присвячені наслідкам російської агресії, незаконним ув’язненням, вербуванню іноземців до російської армії та спротиву окупації Криму.

Документальна фотовиставка «EXPENDABLES. How Russia Uses Foreign Recruits in Its War» Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими розкрила механізми залучення іноземних громадян до російської армії через фінансові стимули, обман і неправдиві обіцянки. В основі експозиції — портрети іноземців, які воювали на боці рф і потрапили в український полон, та їхні особисті історії. Авторкою проєкту є Тамара Курушкіна.

Медійна ініціатива за права людини представила виставку «Цивільні в неволі: історії незаконних затримань», присвячену українцям, яких росія незаконно позбавила свободи на тимчасово окупованих територіях. У межах міжнародної адвокаційної кампанії «Амбасадори свободи: повернімо вкрадені життя» художниця Анна Мовенко створила 65 портретів незаконно ув’язнених цивільних. За даними правозахисників, на вересень 2026 року було ідентифіковано 2 614 цивільних осіб, яких росія позбавила свободи.

Також міжнародні гості ознайомилися з цифровим проєктом «Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву», що присвячений збереженню історій жителів Криму, які з 2014 року чинять опір російській окупації. Експозиція об’єднує документальні матеріали, біографії, світлини, листи з російських в’язниць, особисті речі політичних в’язнів та свідчення їхніх близьких. Музей доступний вісьмома мовами та дозволяє відвідувачам досліджувати експозиції за допомогою технологій панорамного огляду на 360 градусів.

Окрім цього учасники конференції долучилися до акції «Листи до вільного Криму» та написали слова підтримки кримським політичним в’язням, яких незаконно утримує рф. Ініціатива покликана підтримати людей, які зазнають політично мотивованих переслідувань за свою громадянську позицію, переконання та опір окупації.

20 жовтня культурна програма конференції продовжилася відвідуванням Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві. Міжнародні гості ознайомилися з діяльністю музею, виставкою «Анабазис» харківського митця Костянтина Зоркіна, а також текстильною експозицією «Боротися < Піклуватися < Грати < Поєднувати» нідерландської мисткині Марйо ван Шайк, присвяченою викликам, із якими стикаються українці в умовах повномасштабної російської агресії. Також учасникам представили діяльність музейної Читальні та ініціативи зі збереження й популяризації культурної спадщини.

Четверта міжнародна конференція «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» продовжила розвиток системного діалогу між Україною та країнами Африки, Азії та Латинської Америки, спрямованого на поглиблення взаєморозуміння, обмін досвідом та формування довгострокових міжнародних партнерств.

Цьогорічні дискусії засвідчили взаємозв’язок сучасних глобальних викликів — від порушення міжнародного права, збройної агресії та посилення авторитаризму до загроз продовольчій безпеці, використання новітніх технологій для контролю над суспільством та необхідності забезпечення справедливості для постраждалих від міжнародних злочинів.

Водночас конференція продемонструвала, що Україна має не лише досвід протидії цим загрозам, а й практичні рішення, технології та експертизу, якими може ділитися з міжнародними партнерами. Обмін досвідом між учасниками з різних регіонів світу створює підґрунтя для розвитку співпраці у сферах безпеки, захисту прав людини, культурної дипломатії та зміцнення демократичних інституцій.

Крим залишається невіддільною частиною України, історичною батьківщиною корінних народів України та важливим елементом міжнародної безпеки. Його деокупація та відновлення територіальної цілісності України є необхідними складовими досягнення справедливого й сталого миру, відновлення міжнародного правопорядку та недопущення повторення подібних актів агресії в майбутньому.

Конференція Crimea Global і надалі залишається міжнародним майданчиком для зміцнення солідарності, розвитку партнерств та формування спільних підходів до подолання викликів, які постають перед сучасним світом.

Більше про результати роботи Crimea Global у попередні роки та актуальні оновлення: https://www.crimea-global.com/