Постійна Представниця Ольга Куришко провела зустріч із керівницею національного проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади” Мар’яною Томин. До зустрічі доєднались заступник Постійної Представниці Денис Чистіков та заступниця керівника Відділу з питань деокупації та реінтеграції Представництва Людмила Шевчук.
Постійна Представниця поінформувала про стратегічні напрацювання Представництва у рамках формування державної політики щодо всіх тимчасово окупованих територій. У цьому контексті сторони обговорили можливі напрямки співпраці у межах проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”.
Окрему увагу Постійна Представниця приділила Стратегії когнітивної деокупації, наголосивши, що когнітивна деокупація має загальнонаціональний характер і може бути застосована не лише до Криму, а й до всієї України. Питання меморіалізації розглядається як невід’ємна частина цієї стратегії.
Учасники зустрічі порушили тему вшанування пам’яті військовослужбовців з Криму, які загинули, захищаючи Україну. Наголошувалося, що кримчани є частиною територіальних громад, і пам’ять про них має бути інтегрована в суспільний простір. Наразі Український інститут національної пам’яті відіграє ключову роль у формуванні державної політики вшанування пам’яті, розробляючи концептуальні підходи, методичні рекомендації щодо форм і змісту комеморативних практик, а також беручи участь у підготовці законодавчих ініціатив, покликаних врегулювати цю сферу на національному рівні. Представництво наразі системно висвітлює інформацію про загиблих військовослужбовців із Криму та про події, які відбуваються на півострові.
Як зазначила Людмила Шевчук, комеморативні практики мають включати широкий спектр культурно-просвітницьких ініціатив: просвітницькі заходи, вечори пам’яті, освітній компонент.
Водночас учасники зустрічі наголосили на необхідності впровадження централізованого підходу до архівування інформації, що стосується тимчасово окупованих територій, зокрема Кримського півострова. Такий підхід має здійснюватися за участі Державної архівної служби України та бути інтегрованим у загальнодержавну політику памʼяті в межах Стратегії когнітивної деокупації.
Окремо було акцентовано увагу на важливості збереження культурної спадщини корінних народів Криму — кримських татар, караїмів і кримчаків. Йдеться, зокрема, про потребу у фіксації, систематизації та архівуванні даних щодо пам’яток культури, обʼєктів нематеріальної спадщини та інших елементів ідентичності, які наразі перебувають під загрозою втрати або знищення внаслідок політики держави-окупанта. Такі дії мають супроводжуватися процесами ревіталізації та відновлення памʼяток після деокупації, з урахуванням автентичного культурного контексту та в тісній співпраці з представниками корінних народів.