Постійна Представниця Ольга Куришко провела зустріч із делегацією Ради Європи, під час якої обговорили питання захисту прав людини, підтримки корінних народів України та збереження кримськотатарської мови й культури.

До зустрічі долучилися Заступниця керівника Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Анна Ситнікова, головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Тетяна Непомяща, Голова Антидискримінаційного департаменту Ради Європи Халвард Горсет, Керівниця з відділу питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, самовираження та ознак статі Ради Європи Земфіра Кондур, Координаторка спільного проєкту Ради Європи та Європейського Союзу “Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні” Наталія Олійник, координаторка спільного проєкту Ради Європи та Європейського Союзу “Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні” Юлія Мельничук.

Під час зустрічі Постійна Представниця Ольга Куришко розповіла про діяльність Представництва,  а також Кримської платформи як ключового міжнародного майданчика для координації зусиль щодо деокупації півострова. 

“У 2021 році Україна започаткувала Кримську платформу як міжнародний інструмент для консолідації зусиль задля деокупації Криму. Це стратегія, яка об’єднує партнерів навколо ключового питання — повернення Криму під суверенітет України. Відкриття офісу Представництва у Києві того ж року стало ще одним важливим кроком для посилення роботи над документуванням злочинів окупантів, захистом прав кримчан та напрацюванням законопроєктів. Крим не зникає з міжнародного порядку денного — він залишається в центрі нашої спільної боротьби”, —  зазначила Ольга Куришко.

Під час зустрічі сторони висловили готовність до активнішої співпраці та обговорили шляхи підтримки Кримської платформи. Голова Антидискримінаційного департаменту Ради Європи звернув увагу на принципову позицію Ради Європи щодо російської агресії та підтримки України на міжнародній арені:

“Рада Європи — єдина міжнародна організація, яка виключила росію зі свого складу після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році”, — зазначив Халвард Горсет. 

Окремо обговорили питання законодавчого забезпечення прав корінних народів України. Ольга Куришко наголосила, що у 2021 році було ухвалено Закон “Про корінні народи України”, який став важливим кроком у закріпленні їхнього статусу. Постійна Представниця зауважила, що кримські татари залишаються найбільш переслідуваною групою в тимчасово окупованому Криму. 

“Кримські татари — це основна ціль репресій окупаційної адміністрації. Більшість кримських політв’язнів — саме представники корінного народу, їх арештовують, катують, примусово депортують до Росії. Проте попри всі спроби стерти кримськотатарську ідентичність, боротьба триває. Уряд ухвалив Стратегію розвитку кримськотатарської мови, було створено Національну комісію з питань кримськотатарської мови, ми також працюємо над новими ініціативами спільно з Меджлісом Кримськотатарського народу”, — зазначила Ольга Куришко.

Постійна Представниця підкреслила роль культурної дипломатії у висвітленні боротьби кримськотатарського народу. Вона згадала виставки “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив в Криму”, та “QIRIM İÇÜN / Заради Криму”, присвячену історії спротиву корінного народу та меморіалізації жертв геноциду кримськотатарського народу. Також вона відзначила державний Іфтар за участі Президента України, військових-мусульман, представників Меджлісу та дипломатів. 

“Пам’ять про геноцид-депортацію кримськотатарського народу має залишатися живою, адже історія, на жаль, схильна повторюватися. Як і Голокост, це був злочин, що мав на меті знищити цілий народ. Ми не можемо дозволити, щоб про цю трагедію забули — про неї потрібно говорити, аби не допустити повторення таких злочинів у майбутньому”, — наголосив Халвард Горсет.

Головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Тетяна Непомяща розповіла про переслідування кримськотатарського народу росією в історичному розрізі та зазначила, що Представництво разом з іншими держорганами та Меджлісом Кримськотатарського народу працює над міжнародним визнанням депортації кримськотатарського народу у 1944 році.

“Україна першою офіційно визнала ці події геноцидом у 2015 році, заклавши фундамент для подальших рішень міжнародної спільноти. Депортацію визнали актом геноциду кримськотатарського народу 2019 року Латвія та Литва, 2022 — Палата громад Канади, 2024 — Польща, Естонія та Чехія”, — зазначила Тетяна Непомяща. 

Під час зустрічі учасники обговорили питання незаконного ув’язнення громадян України на тимчасово окупованих територіях, зокрема утримання щонайменше 18 жінок-політв’язнів з Криму, Херсонської та Запорізької областей у критичних умовах, порушення релігійних прав мусульман у російських в’язницях, а також проблема примусової депортації українських дітей до росії. Окрему увагу приділили обговоренню зусиллям України щодо їхнього повернення та необхідності міжнародної підтримки у протидії злочинам російського окупаційного режиму. 

Дякуємо делегації Ради Європи за змістовну зустріч та плідну співпрацю.