Постійна Представниця Ольга Куришко взяла участь в ефірі “Діти з окупованих територій: як вступити до українських вишів і що робити державі?” на каналі “Crimea Vox”.
До ефіру долучилися експертка Центру громадянської просвіти «Альменда» Валерія Куберська, модерував розмову експерт Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов. Учасники обговорили ключові виклики вступної кампанії 2025 року для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій, наголосивши на необхідності розширення інструментів підтримки та доступу до інформації.
Постійна Представниця Ольга Куришко акцентувала на потребі системного підходу до комунікації з абітурієнтами з Криму, поділилася статистикою і представила приклади міжвідомчої взаємодії.
“До повномасштабного вторгнення ми мали вже близько 400 дітей з окупованих територій, ця цифра поступово зростала. А торік таких вступників було лише 57. Це показує, наскільки складний і ризикований шлях вони проходять, щоб дістатися підконтрольної території України”, — зазначила Ольга Куришко.
Постійна Представниця також повідомила про запуск спеціального лендингу “Освітня платформа для жителів Криму”, створеного Представництвом спільно з громадськими організаціями за підтримки Міністерства освіти і науки України. Цей ресурс містить зібрану в одному місці інформацію щодо освітніх можливостей для мешканців тимчасово окупованого Криму: від вступу до університетів до курсів з вивчення української мови.
Окрема увага в розмові була приділена питанням справедливості освітніх вимог. Ольга Куришко зауважила: діти, які не вивчали українську мову через умови окупації, не можуть складати іспити на тих самих умовах, що й учні з контрольованої території. Україна має забезпечити цим дітям не тільки можливість вступу, а й повноцінної адаптації в освітньому процесі через українознавчий компонент і гнучкі формати навчання.
У ході обговорення також було наголошено на відмінностях у контексті окупації 2014 року та тимчасово окупованих територій після 2022 року. Як зазначила Постійна Представниця, попри спільність наслідків, ситуація з новоокупованими територіями має одну важливу відмінність — звідти вдалося релокувати окремі освітні заклади, що дозволило зберегти зв’язок із частиною учнів. Натомість на територіях, окупованих з 2014 року, таких можливостей майже не залишилося. Це вимагає різного підходу до комунікації: якщо з новоокупованих регіонів є контакт через переміщених вчителів, органи місцевого самоврядування та адміністрації, то у випадку Криму такі канали практично відсутні. Особливу складність становить ризик переслідування з боку рф за будь-який контакт із державними українськими інституціями, що може призвести до незаконної адміністративної чи кримінальної відповідальності.
В межах ефіру учасники наголосили, що лише з Криму за перші пів року 2025 надійшло 75 звернень щодо питань освіти, визнання документів, зарахування до українських шкіл та участі у вступній кампанії. Це демонструє живий інтерес і водночас потребу в посиленій інституційній присутності та інформаційному супроводі.