У рамках співпраці з Міністерством закордонних справ України Представництво продовжує ініціювати заходи, присвячені Криму, у закордонних академічних центрах. Сьогодні про минуле та майбутнє Криму говорили в Копенгагенському університеті.  Організаторами лекції за участі гостьових мовців є Посольство України в Королівстві Данія та Віра Сквірська.

З вітальним словом на заході виступили Аніка Хвітхамар, керівниця департаменту кроскультурних та регіональних студій Копенгагенського університету, а також Марія Томак, керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи, яка долучилася до заходу онлайн. Пані Томак наголосила на присутності Криму в українському політичному та культурному просторах та, зокрема, на важливості деокупації та реінтеграції півострова в контексті реалізації Формули миру. Також, вона розповіла про ненасильницький спротив українських громадян в тимчасово окупованому Криму.

Головні спікери цього заходу — історик, дослідник Мартін-Олександр Кислий та член Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов — закцентували на руйнівній російській колонізаційній політиці на окупованому півострові в історичній ретроспективі та сьогоденні. 

Зокрема, Мартін-Олександр Кислий презентував матеріали свого дослідження та в історичному зрізі показав тяглість російських мотивів та причин колонізації Криму. Він також зупинився на згубності цих політик для корінних народів України, а саме кримськотатарського, який зазнавав утисків як від російської імперії, так і від срср і сучасної росії. 

Сулейман Мамутов під час свого виступу розповів про вплив російської колонізаційної політики на формування кримськотатарського народу. Також він обґрунтував геноцидальність цієї політики, яка триває з першої анексії Криму в 1783 році. Окрім того, спікер розповів про утиски кримськотатарського народу та гібридну депортацію,  яку росіяни проводять щодо нього і зараз в тимчасово окупованому Криму.  

Наприкінці зустрічі аудиторія мала можливість поставити запитання спікерам. Зокрема, слухачів цікавила роль кримськотатарського народу у формування стосунків з Узбекистаном, плани України щодо мовного законодавства в Криму після деокупації,  повернення кримськотатарської мови до латинської графіки та зв’язки окупованого Криму й материкової України.