В Одесі відбувся перший літературний фестиваль PORT, у межах якого Офіс Кримської платформи виступив одним із партнерів спеціальної програми “Кримський берег”.
Однією з центральних подій стала презентація книжки кримськотатарського громадянського журналіста та політв’язня Османа Аріфмеметова “Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО”. У розмові взяли участь: українська журналістка Олександра Єфименко, літературна редакторка й перекладачка, журналістка, освітянка Марія Горбач, правозахисниця та голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. Зі вступним словом та модерацією виступив керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко.
Автор книги Осман Аріфмеметов — математик за освітою та учасник руху “Кримська солідарність”. Після окупації Криму 2014 року він документував незаконні обшуки, судові засідання та переслідування кримських татар. Журналіста незаконно затримали наприкінці 2019 року. Окупанти звинуватили його в нібито “організації діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації”. І лише 24 листопада 2022 року, після років катувань та психологічного тиску, його незаконно засудили до 14 років позбавлення волі з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці, а подальшого строку – у колонії суворого режиму.
У ході обговорення керівник інформаційного відділу Представництва згадав про нелюдські умови утримання кримських політв’язнів, намагання росії їх зламати та важливість суспільного розголосу щодо справ бранців кремля задля найшвидшого визволення кожного українця. Євген Бондаренко зауважив, що станом на 31 серпня окупанти в Криму незаконно ув’язнили 222 людей, 133 з яких — кримські татари. Також, він додав, що Представництво підтримує рідних політичних вʼязнів, здійснює інформаційний розголос як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. Окремо увага була приділена акції “Листи до вільного Криму”, взявши участь у який кожен охочий може стати підтримкою незаконно увʼязненим громадянам України на тимчасово окупованих територіях.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час презентації розповіла про шлях створення книжки, що почався з перших текстів, які Осман Аріфмеметов передав з-за ґрат. Його записи були опрацьовані та перекладені українською.
Журналістка Олександра Єфименко, яка працювала в окупованому Криму з 2017-го по 2021 рік, розповіла про важливість громадянської журналістики й своє знайомство з Османом Аріфмеметовим:
“Я із Севастополя, і коли мій дім окупували росіяни, вирішила працювати в Криму. Османа я вперше побачила у Facebook у 2016-му — під час випадку, коли російські силовики намагались викрасти імама Біляла Аділова під будівлею суду. Саме завдяки громадянським журналістам, зокрема завдяки стріму Османа з місця події, людину вдалося врятувати. Це і є сила слова, сила інформації”.
Марія Горбач, перекладачка книги “Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО”, зазначила, що при роботі з текстом деякі фрагменти вона лишила мовою оригіналу — кримськотатарською. Це були сцени, де оповідач говорить із близькими: дружиною, мамою, друзями. Така вибірковість є елементом культурного спротиву — для українців важливо розуміти наскільки кримським татарам важлива їхня рідна мова, наскільки сакральною вона стала за всю історію репресій та переслідувань.
Долучайтеся до ініціативи “Листи до вільного Криму”, у межах якої ви можете написати листа кримським політв’язням. Тим, хто у російському полоні, вкрай важливо розуміти, що ми про них пам’ятаємо та боремося за їхнє визволення. Теплі слова — це підтримка, яка доступна кожному з нас.
Також на фестивалі Алім Алієв, Катерина Калитко та Світлана Тараторіна вели розмову про конкурс “Кримський Інжир”, який об’єднує кримськотатарську й українську літератури, а авторка книги “Дім солі” Світлана Тараторіна разом із Катериною Самойленко мали дискусію “Дім солі. Крим повернеться додому”. Гості фестивалю мали змогу побачити елементи трьох виставок, що зберігають голоси спротиву й пам’ять депортації-геноциду кримськотатарського народу: “Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму”, “QIRIM İÇÜN / Заради Криму” та “YILLAR VE YOLLAR”.
Організаторами “Кримського берега” на фестивалі “PORT” є медіаініціатива “Crimea Daily”, літературний проєкт “Кримський інжир / Qırım inciri”, громадська організація “Qadın Divanı”, Центр прав людини ZMINA, Державне підприємство “Кримський Дім” за підтримки Офісу Кримської платформи.