23 квітня Представництво спільно з Новопечерською школою провело форум “Освітні практики збереження кримськотатарської мови та культури: досвід проєкту “Голосні”.

Захід присвячений підсумкам двох років роботи освітнього проєкту “Голосні”, у межах якого учні 5–11 класів вивчають кримськотатарську мову, знайомляться з історією та культурою Криму і працюють із темою національної ідентичності в ширшому контексті. Загалом лише з листопада 2024 року по травень 2025 року провели 47 уроків кримськотатарською мовою, 18 заходів про культуру та історію корінних народів України, до яких залучено 211 учнів та учениць, написали 97 листів політв’язням у межах ініціативи “Листи до вільного Криму” тощо. 

Форум об’єднав освітян, представників державних інституцій і громадського сектору. Учасники обговорювали те, як формальна і неформальна освіта може підтримувати кримськотатарську мову та культуру, а також можливості співпраці між різними інституціями.

Зі вступним словом виступили Постійна Представниця Ольга Куришко, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гульнара Бекірова та освітня директорка Новопечерської школи – Поліна Комарова. Результати проєкту представила координаторка кримськотатарського мовно-культурного проєкту “Голосні”, педагог-організатор Новопечерської школи Крапивʼянська Ольга.

Ольга Куришко зазначила, що підтримка освітніх і мовних проєктів — це частина боротьби за Крим і спосіб об’єднати суспільство. За її словами, держава вже активізувала політику в цьому напрямку, зокрема, вже відновлено роботу Національної комісії з кримськотатарської мови. За словами Постійної Представниці, такі ініціативи мають стратегічне значення, бо формують середовище, у якому мова й культура зберігаються і передаються далі — як основа майбутнього повернення Криму. 

“Збереження і розвиток кримськотатарської мови є однією з форм спротиву. Зараз в умовах війни, коли російська федерація намагається знищити українську ідентичність, ідентичність корінних народів, національних меншин, обʼєднання навколо цієї теми надзвичайно важливе”, — наголосила Ольга Куришко.

Своєю чергою, Гульнара Бекірова підкреслила, що після окупації Криму та частини півдня України росія системно знищує кримськотатарську мову й освіту: школи закривають або змінюють статус, навчання згортають. Водночас навіть у цих умовах діти продовжують навчатися — під загрозою обшуків вони таємно підключаються до онлайн-уроків і пишуть рідною мовою. Бекірова наголосила, що мову і ідентичність неможливо відібрати і закликала не лише зберігати, а й передавати далі кримськотатарську культуру, бо поки звучить мова — живий Крим, і українці обов’язково туди повернуться.

Поліна Комарова у своєму виступі наголосила, що збереження культури й ідентичності починається з живої пам’яті, живого голосу та залучення дітей. За її словами, такі проєкти, як “Голосні”, дають можливість дітям різного походження краще розуміти одне одного й формувати спільну українську ідентичність. Вона підкреслила, що українське суспільство неможливе без корінних народів, зокрема кримських татар, а знання їхньої культури, традицій і мови робить дітей більш відкритими, свідомими й здатними до взаємоповаги. 

Після також відбулася дискусія “Освіта як інструмент збереження кримськотатарської ідентичності: виклики та можливості”, до якої доєдналися: т. в. о. керівника експертної групи з питань шкільної освіти директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Дмитро Чуприна, начальниця відділу аматорського мистецтва та мовно-просвітницьких  заходів Міністерства культури України Ольга Вишневська, начальник Відділу етнополітики Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей, вчитель кримськотатарської мови Новопечерської школи 2025-2026 навчальних років Руслан Матушевський та учасниця мовних курсів проєкту «Голосні» Міра Ганжа.  

Модерувала дискусію Леся Юрчишин, учителька історії, правознавства та громадянської освіти Новопечерської школи. 

Під час дискусії про місце кримськотатарської теми в освіті Дмитро Чуприна зазначив, що цей компонент уже інтегрований у шкільну програму — через українську літературу та історію. Водночас він наголосив, що сучасна система освіти є гнучкою: школи можуть самостійно розширювати цей напрям, додаючи більше мови, культури й історії. Міністерство, за його словами, готове підтримувати такі ініціативи — зокрема нові програми, підручники та освітні проєкти, якщо є запит від освітян і авторських колективів.

Продовжуючи тему, Ольга Вишневська звернула увагу на те, що інтерес до кримськотатарської культури в Україні зростає. Це, зокрема, підтверджують державні грантові програми: за останні роки підтримали десятки проєктів на десятки мільйонів гривень — від досліджень і створення культурних продуктів до цифрових архівів і міжнародної промоції. Вона також підкреслила, що держава поступово розвиває й академічний напрям, зокрема через конференції та підтримку кримськотатарських студій.

У ширшому контексті державної політики Віктор Коврей підкреслив, що питання корінних народів нині є одним із пріоритетів: триває імплементація відповідного закону, працюють міжвідомчі групи, а також закріплено статус Меджлісу як представницького органу.

Водночас на практичних викликах зосередився викладач кримськотатарської мови Руслан Матушевський. Він наголосив, що головна проблема — відсутність якісних підручників і методик, особливо для тих, хто вивчає мову як нерідну. Через це викладачі змушені фактично з нуля створювати навчальні матеріали самостійно, що ускладнює розвиток системного навчання.

Наприкінці дискусії ця тема отримала особистий вимір через історію учениці Міри. Вона розповіла, що зацікавилася кримськотатарською мовою після уроку літератури, де почула кримськотатарську казку. Це враження переросло у свідоме рішення вивчати мову — її захопили саме яскравість і глибина культури, яку вона відкрила для себе на уроці.

На завершення учасників познайомили із Новопечерською школою, а також провели майстер-класи.