“Qarşılıq / Спротив” — це серія історій представників корінних народів України — військових та ветеранів, які боролись та продовжують боротися за право жити у вільній та незалежній Українській державі.

Сьогодні свою історію розповідає боєць 44-го окремого стрілецького батальйону Бастрикін Михайло Олександрович, який доєднався до Сил оборони України в лютому 2022 року.

Я народився в Києві, проте частина родини походить з Криму і має караїмську кров.
У 2013-14 році після роботи часто їздив на Майдан, брав таксі прямо з роботи. Роботу не припиняв, бо працював на критичному виробництві. В один з таких днів ми домовились з друзями дійти туди пішки, але виникла затримка, і ми запізнились. Саме в цей день відбулась стрілянина на вулиці Інститутській. 

У мого родича була дача на мисі Фіолент, і ми туди їздили кожен рік. Коли почалася окупація Криму росією я хотів поїхати туди, відбивати. Однак зрозумів, що було вже пізно, до того ж знайомий військовий мене відмовив. Вже тоді подумав: “Обов’язково продовжимо справу”.

У лютому 2022 року долучився до сил ТРО Києва. Згодом, навесні, був переведений у новостворений 44-й окремий стрілецький батальйон. Наш батальйон був долучений до боїв на Донбасі, зокрема ми брати участь у битві за Бахмут і обороні населених пунктів навколо нього. Також нас залучили до Харківської наступальної операції у 2022 році, в ході якої армія прорвалась до Кремінної. Там тримаємо оборону досі. 

Наразі в Україні караїмів залишилось дуже мало. Сам я про це походження своєї родини дізнався вже в дорослому віці. Звісно, мені хочеться з родиною повернутись в Крим, який став рідним з дитинства. 

Думаю, в Криму після його звільнення нас чекає багато роботи. Невідомо, скільки росіяни за ці роки встигли зробити. Однак вірю, що це відбудеться дуже скоро.