Росія системно залучає молодь – як українську на тимчасово окупованих територіях, так і іноземну – до реалізації власних політичних та ідеологічних цілей, розглядаючи її як інструмент поширення свого впливу та формування лояльних до Кремля наративів. Попри риторику Москви про «ворожий Захід», значна частина російських програм орієнтована саме на міжнародну молодіжну аудиторію.

Особливе місце в цій політиці посідає історична пропаганда. Через освітні, культурні та молодіжні програми Росія нав’язує іноземній молоді викривлене бачення історії, романтизуючи радянське минуле, просуваючи міфи про «могутність» СРСР, «єдність братніх народів» та «визвольну місію» Росії. Такі наративи формують позитивне ставлення до російської державної політики, поступово нормалізують мілітаризм і сприйняття війни як природного та виправданого інструменту досягнення державних цілей.

Ця діяльність здійснюється, зокрема, через офіційні мережі Міністерства закордонних справ РФ. Ще у 2008 році російський президент створив агентство «Россотрудничество», яке підпорядковується Путіну та підзвітне МЗС РФ і має на меті посилення глобального впливу Росії. Для цього агентство розгорнуло мережу так званих «Російських домів», на базі яких проводять культурні, освітні та історичні заходи.

Такі центри діють у країнах Європейського Союзу, Азії, у США та Африці. Після 2014 року вони дедалі більше виконують функцію ретрансляторів російської пропаганди для іноземної аудиторії. Їх відвідують іноземці, яким під виглядом заходів про «єдність народів» просувають викривлені наративи про історію України та намагаються легітимізувати окупацію Криму.

Окремим напрямом роботи «Російських домів» є залучення іноземної молоді до участі в програмах Міжнародного дитячого центру «Артек». Табір, який до здобуття Україною незалежності був символом радянського дитинства, нині є інструментом ідеологічного впливу. У 2025 році учасники програм «Артеку», за інформацією окупантів з більш ніж 67 країн, ухвалили так звану «дитячу декларацію миру» – звернення до глав держав, а також всіх дітей світу, яке було передано Генеральному секретарю ООН.

Однак ситуація змінилася у червні 2026 року, коли Сили оборони України розпочали кампанію з послаблення ворога — зокрема серію атак по мостах і переправах, паливній інфраструктурі, техніці та військових об’єктах, які Росія використовує для ведення агресивної війни проти України ще з 2014 року.

Унаслідок цього окупаційна влада була змушена закрити «Артек» та інші табори на півострові до 1 вересня. Водночас це підштовхнуло її до пошуку нових форматів роботи з молоддю. Так, наприкінці червня на базі «Російських домів» оголосили старт міжнародного конкурсу «Спільна пам’ять. Геноцид радянського народу з боку нацистів та їхніх співучасників у роки Великої Вітчизняної війни».

Участь у конкурсі пропонують громадянам Росії та іноземцям віком від 14 до 35 років, заявки приймають до 25 вересня. Учасники очного етапу відвідають меморіальні комплекси та візьмуть участь у майстер-класах від «провідних експертів», імена яких не розкривають – однак найчастіше це представники Росії.

Переможцям конкурсу віком від 14 до 17 років обіцяють дипломи та іменні сертифікати на пріоритетну участь у змінах «Без строку давності» в так званому міжнародному дитячому центрі «Артек» та «Океан». Тоді як переможцям у віці 18-35 років обіцяють сертифікати на безоплатну участь у меморіальному маршруті «Місцями пам’яті».

Усе це свідчить про те, що Росія не відмовляється від ідеологічної роботи з молоддю, а лише адаптує її до нових умов. Розширюючи такі ініціативи на іноземну аудиторію, вона намагається формувати лояльне до себе середовище за межами країни та просувати власні історичні й політичні наративи.

Такі дії Росії є складовою цілеспрямованої та системної державної політики, спрямованої на перевиховання молоді, їхнє залучення до поширення російських наративів, що в свою чергу виступає спробою легітимізації окупації Криму. Залучення молоді, зокрема іноземних громадян, спрямоване на формування позитивного сприйняття окупації у світовому інформаційному просторі та приховування реальної ситуації на півострові, яка свідчить про системні переслідування та утиски проти цивільного населення, зокрема представників корінних народів України.

Крім того, перебування іноземних громадян на території тимчасово окупованого Кримського півострова порушує вимоги не лише національного законодавства України, а й суперечить фундаментальним принципам міжнародного права щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності держави.

Відтак пріоритетним завданням міжнародної спільноти має бути запобігання залученню дітей до участі в анонсованому Росією конкурсі та інших заходах, які використовуються з метою виправдання війни Росії проти України.