Наприкінці першого дня Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” у київській книгарні “Сенс” відбувся особливий захід під назвою “Розстріляна культура”, який був присвячений українським митцям та культурним діячам, що загинули внаслідок російської війни проти України. У ньому взяли участь міжнародні та українські гості, учасники конференції, родини митців, військовослужбовців. Символічно, що захід відбувся у День Гідності та Свободи. 

Захід розпочався з хвилини мовчання за загиблими у російсько-українській війні. Згодом відбувся показ відеоролика, в якому згадувались загиблі українські митці та діячі, разом із їхніми сферами діяльності до повномасштабного вторгнення. У ролику продемонстровано фото 108 осіб, серед них: письменник Володимир Вакуленко, журналістка й парамедикиня Ірина Цибух, фотокореспондент Макс Левін, письменниця Вікторія Амеліна, поет та військовий Максим Кривцов та багато інших.

Серед спікерів були письменник Сашко Дерманський, письменниця Світлана Поваляєва, родичі та друзі загиблих. Модераторкою виступила військова, парамедикиня та поетеса Ярина Чорногуз.

Сашко Дерманський розповів про життя Володимира Вакуленка, який не лише творив літературні шедеври, але й відстоював свободу України як активіст і доброволець. Він зачитав вірші письменника, серед яких “Лелеча пошта”. 

Письменниця Світлана Поваляєва розповіла про Вікторію Амеліну, яка стала голосом українського сходу та ініціаторкою літературного фестивалю в прифронтовому містечку Нью-Йорк. Вікторія загинула під час супроводу колумбійських журналістів, які потрапили під ракетний обстріл Краматорська. У виконанні Світлани прозвучали вірші Вікторії, зокрема “У мене є син і у неї є син” і “Свідчення”.

Мама фотокореспондента Макса Левіна, пані Валентина, поділилася спогадами про його роботу, зазначивши, що він присвятив життя документуванню війни, щоб увесь світ побачив правду. Також гості переглянули частину його документального репортажу “Я не такий, як більшість бомжів: історія ветерана-бездомного”.

Мати Ірини Цибух, Оксана, розповіла про життя, досягнення та добрий характер доньки. Вони наголосили, що Ірина не лише допомагала рятувати життя як парамедикиня, але й розвивала суспільне мовлення, впроваджуючи освітні проєкти в найвіддаленіших куточках України. А її брат Юрій, зачитав її прощальний лист, який вона написала за рік до загибелі.

Батько поета і військового Максима Кривцова, пан Олександр, розповів про творчість сина та його незламну силу духу. У його виконанні прозвучав вірш Максима “Він в ЗСУ, вона ТРО”, а один із віршів,  “Світ болить”,  він проспівав, підкресливши унікальність таланту сина, який поєднував творчість із боротьбою за свободу України.

Захід завершився музичним виступом гурту Vivienne Mort, які виконали пісню на слова вірша Максима Кривцова “Не ходи ти тут, не ходи” та “Лети”. Це стало фінальним акордом вечора, який нагадав, що культура є важливою і унікальною силою у боротьбі за свободу та ідентичність.

Подія підкреслила важливість єднання та збереження памʼяті про тих, хто віддав своє життя за кожного та кожну з нас. Пам’ятати та цінувати — те, що ми маємо вміти робити заради нашого майбутнього, заради людей, котрі робили все можливе, аби здолати ворога. 

Організаторами заходу є Фонд ім. Максима Кривцова та Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим/Офіс Кримської платформи, за підтримки Українського ПЕН. Дякуємо за співпрацю книгарні Сенс на Хрещатику. Окрема подяка гурту Vivienne Mort.