Ми не забудемо, як нас вигнали з власного дому й везли кілька тижнів за тисячі кілометрів від нього. Як ми змогли повернутися лише через 45 років. Як ми не впізнали рідний дім, де було стерто історичні назви та пам’ятки. І найголовніше. Ми не пробачимо, що 70 років потому ми були змушені знову покинути свій дім через російську протиправну анексію.
Вічна пам’ять усім жертвам геноциду кримськотатарського народу! Схиляючи перед ними голови, з надією на перемогу справедливості та правди, українці разом з кримськими татарами промовляють: Крим буде вільним! Qırım serbest olacaq!