Кримському активісту Олегу Приходьку сьогодні виповнюється 67 років, проте вже сьомий рік поспіль він проводить свій день народження в незаконному російському ув’язнені.
Олег Приходько народився 21 листопада 1958 року в місті Саки, що в Криму. За освітою він був зварювальником, чим і заробляв на життя.
В грудні 2013 року Олег Приходько кілька разів їздив на Майдан, брав участь у штурмі будівлі Київської міськради. До російської окупації Криму він очолював осередок націоналістичної партії “Свобода” в Сакському районі, але припинив цим займатися у 2014 році, після того, як окупаційна адміністрація визнала організацію забороненою.
Олег Приходько від самого початку не визнавав російську окупацію, відмовився від нав’язаного громадянства та паспорта рф і відкрито підтримував українську ідентичність: на його подвір’ї та в будинку майоріли прапори України та УПА, були вирізьблений український герб, портрет Степана Бандери та інша національна символіка. Через це окупаційна адміністрація систематично його переслідувала: проводила обшуки, штрафувала, а у червні 2016 року навіть заарештувала на три доби лише за те, що він користувався українськими номерами на автомобілі, які на той час були заборонені в Криму.
Вкотре працівники ФСБ рф прийшли до Олега Приходька додому 9 жовтня 2019 року, тоді вони разом з чоловіком поїхали, щоб оглянути його гараж. При обшуку працівники ФСБ нібито знайшли там коктейлі Молотова та предмети для саморобного вибухового пристрою.
Всю наступну ніч у відділку Приходька допитували й не давали заснути. Під час перерви до нього підійшов чоловік, який представився лікарем: поцікавився станом, попросив відкрити рот і взяв зразок слини ватною паличкою — захист політв’язня вважає, що саме після цього його ДНК “з’явилося” на вибухівці, яку нібито знайшли в гаражі.
Окупанти звинуватили його в підготовці теракту в міській адміністрації міста Саки, а пізніше і генконсульстві росії у Львові. Сам Приходько заявляв, що все знайдене в гаражі йому підкинули працівники ФСБ.
Незаконний суд над Олегом Приходьком почався наприкінці травня 2020 року у російському ростові-на-дону. Протягом всього судового процесу Олег приходько показував на засіданнях намальовані ним плакати. Наприклад, на одному з них був напис “На коліна тільки перед Богом! Слава Українi!”, а зверху — герб України на фоні червоно-чорного прапора.
Вирок Олегу Приходьку винесли 3 березня 2021 року — тоді кримчанина засудили до 5 років колонії суворого режиму. Він свою провину не визнав. Пізніше російський суд додав йому ще чотири з половиною роки ув’язнення — чоловіка звинуватили у “пропаганді тероризму” та “реабілітації нацизму”. Нові обвинувачення з’явилися після доносів його співкамерників.
Приходька перевозили у російські тюрми в різних містах росії, де з ним жорстоко поводяться, зокрема, катували струмом. Співробітники колонії відкрито казали Олегу Приходьку, що не випустять його зі штрафного ізолятора поки він не помре. За роки незаконного ув’язнення стан здоров’я Олега Приходька помітно погіршився, він має хронічні проблеми зі шлунково-кишковим трактом і сечостатевою системою, а також поганий слух і зір.
Історія Олега Приходька — це лише один епізод у довгому списку злочинів окупаційної влади. Він — один із сотень українських політв’язнів, яких Росія утримує за сфабрикованими звинуваченнями. Поки вони залишаються в неволі, Україна продовжує боротися за кожного та робить усе можливе, щоб повернути їх додому.