Навіть під постійним тиском Крим не зламався: люди там, ризикуючи свободою і життям, продовжують чинити спротив. Водночас росія тримає півострів під контролем через репресії, переслідування, сфабриковані справи та вбивства. 

У межах ініціативи #рух_спротиву разом із Центром національного спротиву ми фіксуємо і поширюємо історії людей, які навіть в окупації зберігають свою ідентичність і не відмовляються від України. Ми збираємо докази злочинів окупаційної влади та насильства проти мирних жителів. Ці історії показують просту річ: страх не може знищити прагнення до свободи, і спротив триває навіть у найскладніших умовах.

• Кримська правозахисна група повідомила про зникнення Марини Рифф у Криму з 12 листопада 2025 року після відвідування так званої “міграційної” установи у Сімферополі. “Київський районний суд” призначив їй 14 діб адміністративного арешту за нібито “демонстрацію екстремістської символіки” та “дискредитацію армії рф”. Досі її місце перебування невідоме.
• Російський суд визнав винним українського військового Сейрана Асанова у нібито “державній зраді”, участі у “терористичній організації” та військовій підготовці в батальйоні імені Номана Челебіджихана. Йому призначили 20 років позбавлення волі. Водночас вирок ще не набрав законної сили.
• Окупанти затримали у Криму 25-річну Саху Мангубі. Її звинувачують у співпраці з українськими спецслужбами, передачі даних про військові об’єкти та координації удару по порту “Кавказ”. Окупанти відкрили проти дівчини кримінальне провадження за нібито “державну зраду”. Їй загрожує до 20 років позбавлення волі.
• Також так звана “прокуратура” Криму затвердила обвинувальний висновок щодо ялтинця за начебто “державну зраду”: у 2024 році він нібито передавав СБУ інформацію про дислокацію окупаційних правоохоронних органів. 
• У лютому–березні 2026 року російські окупаційні структури внесли десятьох жителів Криму до списку “екстремістів та терористів”, що передбачає блокування рахунків, обмеження майна та економічну ізоляцію, використовуючи політичний тиск.