Попри роки окупації, Крим продовжує чинити спротив. Репресії, обшуки, постійний психологічних тисків — усе це не змогло заглушити національних дух. Українська мова досі лунає на вулицях, національна свідомість залишається в серцях мешканців, а традиції живуть у сімейних розповідях і звичаях — усупереч спробам їх викорінити. Люди чинять спротив щодня — тихо, але впевнено, ризикуючи свободою заради гідності, правди й своєї української сутності.

У межах спецпроєкту #рух_спротиву, спільно з Центром національного спротиву, ми ділимося історіями тих, хто не дозволяє стерти Україну з мапи свідомості півострова.

Окупаційна адміністрація намагається витіснити все українське: знищуються символи, закриваються школи, мова стає причиною переслідувань. Закон про “дискредитацію армії рф” використовується для покарання навіть за слово. 

Кожен жест опору — графіті, напис, листівка чи інша дія — це частина боротьби за звільнення Криму від російських окупантів. Нижче — приклади останніх випадків:

• Окупаційний “суд” незаконно оштрафував мешканку Керчі Ірину Хохлаткіну на 100 тисяч рублів за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито “пропаганді ЛГБТ” через публікації у соціальних мережах.
• Після проведення незаконного обшуку в мечеті “Зубейр-Джамі” в Старому Криму окупанти оштрафували незалежну мусульманську релігійну громаду “Ескі Къырым” на 400 тисяч рублів за нібито поширення” екстремістської літератури”.  Це вже друге подібне рішення — у березні 2024 року громаду також оштрафували за зберігання літератури, забороненої росією
• 37-річного мешканця Севастополя окупанти засудили до 17 років колонії суворого режиму та штрафу у 200 тисяч рублів за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито передачі фото й інформації про об’єкти окупаційних військ на півострові.
• Мешканець Сімферополя вийшов у центр міста з плакатом “Ні війні”, за що був засуджений окупаційним “судом” до штрафу у 50 тисяч рублів.
• Окупаційний “суд” засудили до штрафу у 69 тисяч рублів 38-річну мешканку Севастополя Катерину Фоменко за коментарі у соціальних мережах, де вона негативно висловлювалася щодо дій окупаційних військ та підтримувала Україну, зокрема, удари по окупаційним військам. Крім того, силовики окупаційної адміністрації відкрили проти неї кримінальну справу про нібито “публічне поширення завідомо неправдивої інформації про використання збройних сил рф”, яка передбачає до 10 років позбавлення волі.

Спротив у тимчасово окупованому Криму вже давно перестав бути  тільки поодинокими проявами незгоди — сьогодні це структурований, скоординований рух, який значно активізувався після початку широкомасштабної агресії росії 2022 року. На півострові діє згуртоване середовище людей, які працюють злагоджено, розуміючи ризики, але не втрачаючи рішучості. Вони ведуть інформаційну боротьбу, документують дії загарбників, організовують мирні форми протесту та передають ключові відомості про дії окупантів Силам Оборони України.

Їхні дії — це не просто вчинки спротиву. Це голос Криму, який лунає чітко: ми не здалися, ми стоїмо, ми — Україна.

• Агенти руху “АТЕШ” не припиняють протидіяти окупаційним військам у Криму. Цього тижня ними було викрадено секретні документи про бойове чергуванні катерів чмф рф, які супроводжують тіньовий флот з нафтою. Крім того, у селі Уварове Керченського району агенти провели успішну диверсію, знищивши релейну шафу на важливому відрізку залізниці, що проходить через так званий “керченський міст”.
• Рух “Жовта стрічка” продовжує діяти на території тимчасово окупованого Криму. Активісти регулярно розповсюджують листівки з гаслами проти окупації, вивішують жовті стрічки на зупинках, стовпах, парканах, залишають написи на асфальті та будівлях. У деяких містах стрічки з’являються біля адмінбудівель, в інших — біля шкіл або ринків. Ці дії фіксуються й передаються далі — у ЗМІ, на сторінки спротиву, в архіви. Суть проста: окупанти мають бачити, що вони — не господарі на цій землі.
• Жіноча ініціатива “Зла Мавка” працює з історіями місцевих жителів. Вони збирають свідчення про обшуки, допити, зникнення людей, щоденну цензуру. Випускають візуальні серії — наприклад, ілюстрації з цитатами очевидців, аудіозаписи розповідей, короткі відео. Також організовують онлайн-покази артпроєктів, у яких зображають досвід життя під окупацією — зокрема через жіночу перспективу. Їхня мета — зафіксувати правду і донести її туди, де її намагаються перекрити пропагандою.
• Група “Кримські бойові чайки” веде системну роботу зі збору та перевірки інформації. Вони виявляють місця розміщення військової техніки, передислокацій, фіксують персональні дані тих, хто співпрацює з окупантами, зокрема місцевих чиновників і силовиків. Ведуть реєстри колаборантів, аналізують документи, зливають внутрішню інформацію. Частина даних передається українським спецслужбам, інша — публікується у вигляді відкритих звітів.

Станом на 23 червня 2025 року щонайменше 221 людина перебуває в російському ув’язненні через політичні репресії, розгорнуті російською окупаційною адміністрацією в Криму. Серед них — 133 представники кримськотатарського народу, яких безпідставно звинувачують у “тероризмі”, “екстремізмі” чи “держзраді”. Ці переслідування — елемент системної кампанії, спрямованої на знищення опору, позбавлення людей базових прав і витіснення корінного населення з його землі.

За ґратами ув’язнені зазнають тортур, ізоляції та постійного тиску. Але навіть у цих нелюдських умовах вони залишаються вірними і відданими своїм поглядам. Їхня стійкість стала уособленням гідності, мужності й боротьби за свободу. Останні події лише підтверджують це:

• Окупанти затримали мешканця міста Саки Євгена Благодиря за прослуховування української музики у власному будинку. Чоловіка звинуватили у нібито “порушенні громадського порядку” та склали на нього адміністративний протокол.
• Силовики окупаційної адміністрації затримали мешканця Джанкоя за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито співпраці з українськими спецслужбами,  а також коригуванні вогню по об’єктах окупантів. Проти чоловіка незаконно порушено кримінальну справу.

Рух опору в тимчасово окупованому Криму не просто зберігся — він зростає, міцнішає й розширює свої масштаби. І найвиразніше це видно через зростаючий тиск з боку окупаційної адміністрації. Станом на 26 червня 2025 року задокументовано щонайменше 1435 випадків передачі справ за статтею 20.3.3 КпАП рф до так званих “судів” та інших каральних структур.

У 1236 випадках вже винесено штрафи або ухвалено зведені рішення, ще 95 справ перебувають у розгляді. За гендерною статистикою: 607 постанов (49,1%) — щодо жінок, 628 (50,9%) — щодо чоловіків. Особливу тривогу викликає ситуація в Армянську: лише за перше півріччя 2025 року тут відкрито 148 справ, що становить рівно половину з 296 проваджень, переданих до кримських “судів” за той же період.

Дякуємо кожному та кожній, хто продовжує чинити спротив — навіть у тіні страху, попри небезпеку та репресії. У кожній дії, хай навіть незначній, на перший погляд, — сила: в українському слові, синьо-жовтій стрічці, графіті чи пості в соцмережах. Саме ці “дрібниці” формують мову щоденного спротиву. Це — знак: ми є, ми незламні.

Коли за кожен жест загрожує штраф, обшук чи арешт — будь-який прояв гідності перетворюється на справжній вчинок відваги. Ви — наша опора. Крим бореться. Крим — це Україна.