Вже понад одинадцять років Крим живе під російською окупацією, і хоча тиск та переслідування не припиняються, півострів не перестає бути українським.

У межах ініціативи #рух_спротиву разом із Центром національного спротиву ми розповідаємо історії тих, хто всупереч усьому зберігає українську ідентичність, фіксуємо злочини окупантів та їхні злочини щодо місцевого населення. Усе це демонструє: навіть у найтемніші часи воля до спротиву не згасає.

• Окупаційний “суд” у Криму заочно засудив жителя Сімферополя Назара Трофімова до 3 років і 6 місяців позбавлення волі за сфальсифікованими звинуваченнями у “публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності” через повідомлення на підтримку Збройних сил України.
• Окупанти у Сімферополі оштрафували 74-річного колишнього вчителя історії Енвера Сейтмеметова на 2 000 рублів за сфабрикованими звинуваченнями в “ототожненні дій СРСР і нацистської Німеччини”. Підставою для переслідування стало відеоінтерв’ю 2020 року, в якому Сейтмеметов розповідав про депортацію кримських татар радянською владою у 1944 році.
• Окупаційний “суд” у Криму засудив 37-річну мешканку Нижньогірського району Ніяру Ерсмамбетову до 15 років колонії суворого режиму та 1,5 року обмеження волі за сфальсифікованими звинуваченнями у “державній зраді” через нібито співпрацю з партизанським рухом “АТЕШ” та передачу інформації про об’єкти окупаційних військ на півострові.
• Цього тижня до будинку в селі Амурське Курманського району та затримали двох членів родини військовослужбовці ГУР МОУ Рустема Фахрієва – батька Сейтхаліла та брата Руслана. Руслан Сейтхаліл був відпущений після незаконно допиту, а Сетхаліл і досі перебуває у ізоляторі управління фсб рф в Сімферополі.
• 4 грудня, близько п’ятої ранку в окупованому росією Судаку силовики окупаційної адміністрації увірвалися до дому кримськотатарської дослідниці та журналістки Ленори Дюльбер з незаконним обшуком та затримали її.

Попри постійну загрозу та репресивні методи окупантів, на півострові поступово формується широка мережа опору. Це вже не окремі відчайдушні сміливці, а згуртовані групи, що діють узгоджено та системно. Серед них рух “Жовта стрічка”, який повертає українські символи у міський простір через наліпки й листівки; проєкт “Зла Мавка”, що у форматі особистих щоденників передає досвід кримських жінок, які живуть під окупацією; а також спільнота “Кримські бойові чайки”, яка фіксує переміщення російських військових і передає частину даних Україні.

Ці ініціативи руйнують атмосферу нав’язаного страху й доводять: Крим продовжує чинити спротив і зберігати прагнення до свободи, попри окупаційні реалії.

• Активісти руху “АТЕШ” продовжують системно фіксувати діяльність російських окупаційних сил у Криму, проводячи розвідку ключових військових об’єктів у Севастополі та Сімферополі. Цього тижня становлено стратегічне значення Камишової бухти, де розташовані судноремонтний завод, нафтопорт і навчальний центр ВМФ, а також підтверджено простоювання сучасних БТР “Ахмат” у 810-й бригаді попри відправку штурмових груп у бій на цивільному транспорті. 

Після успішних ударів Сил оборони командування ЧФ РФ розпочало розосередження запасів пального 15-ї ракетно-артилерійської бригади, паралельно розміщуючи нові елементи ППО, зокрема комплекс “Панцирь-С1” із прикриттям застарілою ЗУ-23-2. За результатами розвідки 744-го центру зв’язку у Сімферополі встановлено розташування критично важливих вузлів і технічних засобів, що забезпечують координацію окупаційних підрозділів. Також зафіксовано місця стоянки військової техніки та персоналу 12-го зенітно-ракетного полку у Севастополі.

Окремо підтверджено продовження інженерного укріплення Севастопольської бухти, де окупанти застосовують бонові загородження, затоплені баржі та інтенсивне патрулювання для протидії морським дронам.

Окрім політичних ув’язнень, на півострові широко застосовують незаконні адміністративні репресії. Станом на 20 жовтня 2025 року зафіксовано щонайменше 1602 випадки переслідування за статтею 20.3.3 Кодексу про адміністративні правопорушення рф: у 1486 епізодах уже винесені штрафи або провадження об’єднані з іншими, ще 24 справи залишаються нерозглянутими. Найбільша кількість таких проваджень припадає на Армянськ, який окупаційна адміністрація використовує, зокрема, для справ мешканців інших загарбаних територій України. Лише за перші три квартали 2025 року там відкрито 238 проваджень, що становить понад половину всіх випадків на півострові.