Попри роки російської окупації, Крим не замовкає. Попри арешти, допити, залякування — він не здається. На півострові досі звучить українська мова, зберігається національна пам’ять і живе культура, що передається з покоління в покоління навіть у найтемніші часи. Люди, які залишилися в Криму, продовжують чинити щоденний спротив — свідомо, попри ризики, попри страх. Це вибір, що базується не лише на хоробрості, а на глибокому розумінні справедливості, честі й приналежності до України.

У межах спецпроєкту #рух_спротиву ми у партнерстві з Центром національного спротиву розповідаємо про тих, хто не дозволяє окупанту стерти нас із рідної землі.

Російська окупаційна адміністрація намагається викорінити все, що нагадує про Україну — прибирають прапори, закривають школи, переслідують за мову й публічну позицію. Репресивна стаття про “дискредитацію армії рф” стала універсальним інструментом для тиску на всіх, хто не мовчить. Але попри це, Крим чинить спротив.

Кожна акція непокори, кожна листівка, кожне слово правди — це ланка в ланцюгу опору. Нижче — кілька прикладів із останніх днів:

• Окупаційний “суд” засудив до 17 років колонії суворого режиму мешканця Севастополя за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито співпраці з українською розвідкою та підготовці знищення гелікоптера окупаційних військ.
• 38-річна мешканка Ялти критикувала дії окупантів та закликала до звільнення тимчасово окупованого Криму у соціальних мережах. Окупанти засудили до двох років умовного позбавлення волі та змусили просити вибачення на камеру.
• Окупанти продовжили незаконний строк перебування під вартою у Рустема Мустафаєва, Абібуллу Смедляєва, Еміра Куртнезірова та Мірзалі Таджибаєва — фігурантам “четвертої Джанкойської групи” так званої “справи кримських мусульман”.
• Окупаційний “суд” оштрафував 30-річного місцевого жителя Криму на 50 тисяч рублів за негативні коментарі щодо символів країни-агресорки.

Підпільний спротив у тимчасово окупованому Криму — це вже давно не тільки поодинокі прояви незгоди, а і скоординований рух, що набув сили після 2022 року. Це — цілісна мережа громадян, які діють свідомо, системно і рішуче. Вони поширюють правду, документують дії загарбників, проводять мирні акції, передають розвіддані українським Силам оборони. Їхня діяльність — це постійний сигнал: Крим не зламаний, Крим чинить опір, Крим — це Україна.

• Агенти руху “АТЕШ” не припиняють активну протидію окупаційним військам на півострові. Цього тижня вони зафіксували активне переміщення військової інженерної техніки окупантів між Феодосією та Джанкоєм.
• Рух спротиву “Жовта стрічка” не зупиняється не намить. Його учасники сміливо повертають символи свободи в публічний простір: клеять листівки, залишають написи протесту, прикрашають вулиці жовтими стрічками. Усе це — не просто жести, а створення альтернативного простору, в якому чітко звучить головне повідомлення: “Крим — це Україна”.
• Жіноча ініціатива “Зла Мавка” щодня документує життя у реаліях окупації — не лише факти тиску й переслідувань, а й внутрішній стан людей, які живуть між страхом і вірою. Через візуальні акції, тексти, графіті учасниці ініціативи руйнують нав’язану мовчанку, нагадуючи: навіть у найглибшій темряві лунає голос свободи. Їхня діяльність — це тиха, але вперта протидія окупаційній нормалізації.
• Учасники руху “Кримські бойові чайки” працюють як невидимий розум спротиву — аналізують дії окупантів, фіксують порушення прав людини, викривають колаборантів і системно досліджують механізми репресій. Їхня робота — це стратегічна складова боротьби: не лише зберегти докази, а й вибудувати правду, що стане основою майбутнього трибуналу й справедливості.

Станом на 27 травня 2025 року щонайменше 222 людини утримуються під вартою через політично вмотивовані переслідування з боку російських окупаційних структур, зокрема 133 — представники кримськотатарського народу, яких звинувачують у вигаданих злочинах на кшталт “тероризму”, “екстремізму” чи “держзради”. Такі репресії є складовою системної політики, спрямованої на придушення опору, утиск свобод і витіснення корінного населення з Криму. Ув’язнених тримають у жорстоких умовах — піддають катуванням, психологічному тиску, ізоляції, однак навіть за таких обставин вони не втрачають гідності й залишаються символами незламності та боротьби. Про це свідчать і останні події:

• ФСБ рф затримала мешканця тимчасово окупованого Севастополя за коментарі у соціальних мережах, де той критикував дії окупантів. Справу скеровано до “суду”
• Силовики окупаційної адміністрації затримали мешканця Феодосії за нібито передачу українській розвідці даних про переміщення поїзда окупаційних військ. Окупанти інкримінують йому “державну зраду”.

У тимчасово окупованому Криму продовжує зростати рух спротиву, який дедалі чіткіше відображається у кількості репресивних дій з боку російських окупантів. Станом на 26 червня 2025 року зафіксовано щонайменше 1435 випадків передачі матеріалів, складених за статтею 20.3.3 КпАП рф, до так званих “судів” та інших “компетентних органів” окупаційної адміністрації. У 1236 випадках уже винесено постанови про накладення штрафів або справи було об’єднано з іншими провадженнями й ухвалено сукупне рішення. Ще 95 справ перебувають на стадії розгляду. За статевим розподілом: 607 постанов (49,1%) стосуються жінок, 628 (50,9%) — чоловіків. Лише в одному місті — Армянську — за перші два квартали 2025 року надійшло 148 справ, що становить половину всіх проваджень (296), які надійшли до кримських “судів” за цей період.

Ми щиро дякуємо кожному і кожній, хто, перебуваючи в умовах окупації, не втрачає сили духу. Ті, хто не мовчить, не підкорюється, зберігає вірність Україні — є справжніми героями. Щоденна, часто непомітна зовні непокора — це акт великої сміливості. Українське слово, стрічка на рюкзаку, пост у соцмережах, коротке послання на стіні — усе це знаки опору, що мають вагу і значення. Під постійною загрозою переслідувань, обшуків, арештів ці вчинки стають проявами нескореності. Слава Україні!