За дванадцять років російської окупації півострова насильство проти всього українського перетворилося на рутину. Репресії, переслідування, сфабриковані судові справи й убивства — це звичний інструмент контролю, який використовує рф. Але навіть у цих умовах Крим не був зламаний: він залишається українським, а його мешканці, ризикуючи свободою і життям, продовжують чинити спротив.

У межах ініціативи #рух_спротиву разом із Центром національного спротиву ми фіксуємо й поширюємо розповіді людей, які навіть під окупацією зберегли свою ідентичність і не зреклися України. Паралельно ми збираємо докази злочинів окупаційної адміністрації та насильства проти мирного населення. Ці свідчення показують очевидне: страх не здатен знищити прагнення до свободи, а спротив триває навіть у найтемніших умовах.

• Так звана «прокуратура республіки Крим» заявила про початок розслідування справи проти двох жителів Криму: за версією слідства, один нібито зв’язався з представником ГУР МО України та залучив іншого, після чого вони отримали вибухівку зі схованки й проводили подальшу розвідку об’єктів для нібито скоєння терактів. 
• Крім того, впродовж тижня окупанти вкотре висували жителям Криму звинувачення у нібито «державній зраді». Зокрема, окупаційний «суд» призначив українцю Руслану Чорному-Швецю 18 років колонії. Його звинувачують у передачі даних про російські військові об’єкти українським спецслужбам. За цією ж статею засудили іншого жителя до 14 років за нібито передачу українським спецслужбам фото узбережжя для підготовки атаки морських дронів.
• Окупаційна влада також переслідує людей за проукраїнські висловлювання в соціальних мережах. Зокрема, до «суду» передали справу проти 51-річної жінки, яку звинувачують у публікації допису з нібито «закликами до вбивства за національною ознакою». Аналогічну справу відкрили і проти іншого жителя півострова — за те, що той, за версією слідства, «закликав до вбивства росіян» у Telegram. Водночас жителя Керчі, якого «суд» звинуватив у закликах атакувати дронами центр Москви, засудили до шести років колонії.
• Водночас переслідування з боку окупантів стосуються і тих, хто відкрито висловлює свою позицію щодо російських військових. Зокрема, так званий «Феодосійський міський суд» оштрафував жителя Криму Олександра Гудзінського на 30 тисяч рублів за нібито «дискредитацію армії РФ», а саме «антивоєнні висловлювання перед військовими». Водночас зміст цих висловлювань у рішенні не наводиться.
• Окупанти також посилюють тиск на політв’язнів. Зокрема, кримського політв’язня Олега Приходька судитимуть у новій справі за нібито «сприяння тероризму» та «підбурювання до державної зради». За версією ФСБ, у колонії він переконував інших ув’язнених, які вирушили на фронт, здатися ЗСУ.
• Крім того, окупанти внесли до списку «терористів і екстремістів» Сєйрана Асанова. Раніше його засудили до 20 років ув’язнення за звинуваченнями у «державній зраді» та участі в «терористичній організації» — через службу в батальйоні імені Номана Челебіджіхана.

Попри постійні ризики, тиск і переслідування, у Криму продовжують діяти скоординовані мережі, які чинять опір окупаційній адміністрації.

Одним із прикладів є партизанський рух “Атеш”. Так, протягом квітня його учасники фіксували наслідки масованих атак на Крим, зокрема вибухи в районах аеродромів «Кача», «Бельбек», Саки та у Севастополі, а також пожежу на нафтобазі у Феодосії. Агенти передавали Силам оборони України дані про прольоти дронів, роботу ППО, пуски ракет і детонації — часто в режимі реального часу, що дозволяло уточнювати результати ударів і стан військових об’єктів.