Третя панельна дискусія “Виклики для корінних народів світу: чи можемо ми вибудувати солідарність та досягти справедливості?” у межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global”
22.11.2024
У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася третя панельна дискусія “Виклики для корінних народів світу: чи можемо ми вибудувати солідарність та досягти справедливості?”
До панельної дискусії долучилися: Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу; Натія Наврузов, виконавча директорка ГО “Yazda”, адвокатка, представниця єзидського народу з Іраку; Марина Слесаренко-Баррето, дослідниця кластера права та демократії Бразильського центру аналізу та планування (CEBRAP), політична аналітикиня; Мохаммед Хассан, виконавчий директор Мережі прав людини Дарфуру (DNHR) з Судану та Крістін Такуа, представниця народу Максакалі, одна з засновниць Інституту Марака, що займається захистом інтересів корінних народів із Бразилії. Модератором заходу виступив Сулейман Мамутов, член Постійного форуму ООН із питань корінних народів.
Рефат Чубаров нагадав, що кримськотатарський народ вже майже півстоліття перебуває за межами своєї рідної землі і зараз розпочата системна робота над відновленням прав кримськотатарського народу в Україні.
“Головним викликом для кримськотатарського народу є захоплення його землі російським ворогом, який знищує наш народ протягом десятків років”, – Рефат Чубаров.
Він також наголосив, що світ прогресує у визнанні та дотриманні прав корінних народів. Зокрема, Голова Меджлісу кримськотатарського народу згадав двадцять третю сесію Постійного форуму ООН з питань корінних народів, згідно зі звітом якої країни-члени зобов’язані звітувати ООН щодо того, як вони ставляться до корінних народів.
Закінчуючи свій виступ, Рефат Чубаров зачитав частину дослідження Постійного форуму ООН з питань корінних народів, одним з авторів якого був модератор дискусії Сулейман Мамутов. В уривку зазначалось, що автономія корінних народів – це не просто політичний ідеал, а необхідність.
Натія Наврузов наголосила на тому, що одним з головних уроків для корінних народів є те, що вони мають голосно говорити про свої права і робити все, щоб бути почутими.
“Дуже важливо документувати усе, що відбувається з корінними народами і шлях, який вони проходять. Маючи докази злочинів проти корінного населення, ми намагаємось достукатись до міжнародної спільноти і отримати підтримку від неї”, – Натія Наврузов.
Марина Слесаренко-Баррето розповіла історію бразильських корінних народів, які пережили десятки років колонізації і, як і кримськотатарський народ, були депортовані з рідної землі.
“У цих народів не було вибору, коли у них відібрали право на власну землю, і вони досі страждають. Попри всі виклики та загрози,ми продовжуємо відстоювати права корінного населення Бразилії”, – Марина Слесаренко-Баррето.
Мохаммед Хассан зазначив, що важливо залучати корінні народи до процесу пошуку шляхів розв’язання конфлікту, а громадські рухи та ініціативи можуть допомогти досягти справедливості.
“Наш народ живе у таборах для біженців. У нас немає ні освіти, ні продовольства, і вже 20 років люди не можуть повернутися на рідну землю. Це великий виклик для нашого народу. Але нам також важливо, щоб корінні народи в уявленні міжнародної спільноти були не лише потерпілими, але і брали участь у забезпеченні справедливості”, – Мохаммед Хассан.
Крістін Такуа, представниця народу Масакалі, одна з засновниць Інституту Марака, що займається захистом інтересів корінних народів, також долучилась до панельної дискусії в онлайн-форматі.
Вона привернула увагу до питання захисту навколишнього середовища і розказала про зв’язок її народу з лісами Бразилії та як на нього впливає екоцид у країні. Закінчуючи свій виступ, Крістін Такуа заспівала традиційну пісню народу Масакалі.
“Ми бачимо ліси і рослини навколо не просто як флору, а як духів. Природа дає нам сили та мудрість, ми спілкуємося з нею. Але зараз у Бразилії активно знищують ліси, що є колосальною проблемою”, – Крістін Такуа.
Учасники дискусії наголосили на важливості говорити про корінні народи на міжнародному рівні у сучасному світі, коли багато корінних жителів у різних країнах зазнають утисків, знищення їхньої ідентичності та депортації.
